Великоднє послання владики Ярослава (2026)
Source: http://www.sde.org.ua/component/k2/item/5534-velykodnje-poslannya-vladyky-yaroslava-2026.html
Archived: 2026-04-23 17:10
Великоднє послання владики Ярослава (2026)
Головна
Архів новин
по місяцях / роках
Рік Божого Милосердя
2016
Зворотній зв'язок
написати нам листа
Посилання
Єпископи
Ярослав (Приріз)
правлячий архиєрей
Григорій (Комар)
(2014 - 2025 рр.)
Юліан (Вороновський)
(1993 - 2011 рр.)
Курія
Протосинкел
прот. д-р Роман Андрійовський
Єпархіальний собор
історія та рішення соборів
Канцелярія
кацлер, віце-канцлер, архіварій
Економат
економ, помічник, референт
Пресвітерська рада
учасники ради
Колегія радників
учасники колегії
Суд
судовий вікарій, судді...
Промотор справедливості
Комісії
голови комісій, діяльність
Територіальний устрій
Герб єпархії
Опис та богословське значення
Мапа єпархії
поділ на деканати
Святині
Дрогобицькі мученики
Житія, ікона, богослужіння...
Слуги Божі
в беатифікаційному процесі
Чудотворні ікони
ікони та відпустові місця
Катедральний собор
історія та сьогодення
Історія
Освіта
Дрогобицька Духовна Семінарія
Дрогобицький Катехитичний Інститут
Інститут постійної формації духовенства
Літня іконописна школа
церковне мистецтво
Садок «Ангелятко»
дошкільна освіта
Медіа
"Жива вода"
єпархіальна газета
"З любов'ю у світ"
єпархіальна молодіжна газета
Музей
Документи
Інструкції
НПФ "Покрова"
Питання експерту
відповідає Наталя Копичин
Великоднє послання владики Ярослава (2026)
09 квітня 2026
Друк
E-mail
Пасха священна нам сьогодні з’явилася,
Пасха нова і свята, Пасха таїнственна.
Стихира Пасхи
Всесвітліші та всечесніші отці!
Преподобні ченці та черниці!
Дорогі в Христі брати і сестри!
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Щороку Пасха Христова таїнственно захоплює нас, немов уперше. Наше серце завмирає – і знову спалахує. Адже те, що звіщає це свято, перевершує будь-яке людське слово: з неосяжної своєї любові Господь подолав смерть, воскреснувши з мертвих. Цю радість не можна втримати в собі. Тому ми ділимося нею між собою в ці святкові дні – й у відповідь чуємо слова живої та непохитної віри в торжество вічного Життя, яке засяяло з живоносного гробу Господнього.
Христос воскрес! Скільки радості вкладаємо ми в ці слова! З яким духовним піднесенням повторюємо їх незліченно багато разів у ці дні! Якою небесною радістю сповнені всі наші пасхальні богослужіння та піснеспіви! У цьому переможному привітанні, що лунає під склепіннями Божих храмів і передається від серця до серця, зосереджена вся глибина християнської віри, увесь трепет нашої надії та вся сила Божественної любові.
Христос-Господь звершив діло нашого спасіння. Своїми стражданнями визволив нас від рабства гріха, Своєю смертю зруйнував владу смерті і Своїм преславним Воскресінням відкрив для оновленого й відкупленого людства вхід до Небесного Царства.
Адам після свого падіння плакав біля замкнених райських воріт – нині ж ликує, знову входячи до них. Єва ридала, несучи тягар скорботи й болю, – нині ж веселиться і радіє, отримуючи визволення від них через хрест і воскресіння. Отож Пасха Христова проголошує істину: більше немає смерті, яка могла б відлучити нас від Бога. Той, хто помирає в Христі, не зникає в небуття, а перебуває в руках Того, Хто переміг смерть. І якщо смерть не є кінцем людини, тоді відкривається інший вимір нашого життя – у Бозі: ми можемо сміливо жити правдою, жертовно служити ближнім, не боятися присвятити своє земне життя, маючи впевненість у реальності небесного.
Воскресіння Христове – це не лише спомин події минулого, а початок нового життя для кожного християнина. Святий папа Лев Великий, роздумуючи над таїнством Пасхи, закликає: «Нехай Божий люд визнає, що він є новим творінням у Христі, і з усією пильністю усвідомлює, Ким він був усиновлений і Кого прийняв. Нехай те, що стало новим, не повертається до своєї давньої нестійкості… Нехай ніхто не повертається до того, з чого він піднявся...» (Проповідь 71, 6).
Завдяки воскреслому Христу християнин стає «новим творінням» і покликаний жити відповідно до цієї нової гідності: не повертатися до колишнього життя, позначеного гріхом і духовною нестійкістю, а наполегливо прямувати дорогою Христових заповідей. Так пасхальна радість повинна виходити поза стіни наших храмів і преображати світ навколо нас. Пасха – це не лише свято, яке ми урочисто відзначаємо раз на рік. Це реальність, яка або змінює все в нашому житті, або залишається неприйнятою.
Якщо Христос справді переміг смерть, то ця перемога має бути видимою – не в абстрактних деклараціях, а в конкретних рішеннях, у щоденному виборі, у нашому способі життя та свідченні про воскреслого Господа. Ми не можемо називати себе добрими християнами, залишаючись байдужими до болю ближнього. Апостол Яків нагадує нам: «Віра без діл – мертва» (2, 26). Саме тому діла милосердя – відвідування хворих, підтримка вдів і сиріт, захист скривджених, жертовна допомога потребуючим не є «додатком» до віри чи благочестивим бонусом для особливо старанних. Людина, яка дійсно зустріла Воскреслого, не може пройти повз голодного, пораненого чи самотнього – бо в кожному з них вона впізнає Христа.
Апостол Павло настановляє нас: «Завжди радійте. Моліться без перерви. За все дякуйте: така бо воля Божа щодо вас у Христі Ісусі» (I
Сол. 5,16–18). Ці слова були звернені до ранньохристиянської громади, яка переживала переслідування і скорботи. Вони не закликають заплющити очі на реальність, а запрошують дивитися на неї крізь світло Воскресіння. Бо Пасхальна радість – це не легковажна безтурботність, а глибока внутрішня сила, народжена через подолання труднощів, страждань, принижень і неправди. Кожен із нас покликаний умерти для гріха, ненависті й зневіри – а воскреснути для любові, служіння та надії.
Дорогі в Христі браття і сестри! Ми живемо в часи, коли слова про Голготу звучать для нас особливо болісно й водночас особливо вагомо. Уже п’ятий рік Україна переживає повномасштабну збройну агресію – криваву й нищівну. Міста і села лежать у руїнах. Матері оплакують своїх синів. Сотні тисяч людей покинули свої оселі. Наша земля стала місцем справжньої духовної боротьби між силами життя і смерті.
Саме тут, у цьому болі та скорботі, пасхальна звістка відкриває свою глибинну силу. Адже Пасха Христова – це не тріумф людської потуги чи воєнної сили, а перемога світла над темрявою, добра над злом, життя над смертю. Один із найглибших плодів Воскресіння – це здатність зберігати людяність там, де все довкола прагне її знищити: любити після втрати, допомогти потребуючим, коли самому бракує необхідного, говорити правду, коли брехня здається безпечнішою. Ось що означає«Христос воскрес!»не лише як привітання, а як спосіб жити. Саме це ми бачимо в тих, хто серед найтяжчих випробувань – у лікарнях, у полоні, на передовій – не втрачає здатності до турботи, самопожертви й любові.
Пасхальне таїнство є не лише особистою духовною реальністю кожного вірного, а й земним шляхом Христової Церкви. Нинішній 2026 рік є для нас часом особливих нагадувань про це. Ми споминаємо 80-ті роковини сумнозвісного Львівського псевдособору, яким радянська влада намагалася ліквідувати Греко-Католицьку Церкву в Україні. Це був час, коли Церква справді ступила на свою Голготу: тисячі священників були ув’язнені в тюрмах і таборах, єпископи замордовані або вислані на заслання, храми насильно передані православній конфесії. Так Українська Греко-Католицька Церква пережила своє розп'яття, щоб через десятиліття воскреснути разом зі своїм народом, який 35 років тому відновив незалежність власної держави. Те, що здавалося остаточно знищеним, постало знову. І сьогодні наша Церква не лише розвивається на Галичині, але й активно відроджується в інших регіонах України, де була насильно «похована» ще російським царатом, а згодом – переслідувана більшовицьким режимом. У цьому виявляється не лише людська витривалість чи історичний збіг обставин, а передусім Промисел Того, Хто і в наші дні здійснює дива, подібні до тих, що сталися на світанку першого дня після суботи.
Сьогодні, зустрічаючи Пасху Христову посеред нової Голготи нашого народу – агресії, руйнувань, болю і жертв, – ми дивимося на ці події не як на далеке минуле, а як на живе свідчення: що терпіння і хрест не є останнім словом. Воскресіння є реальністю – і для нас.
Улюблені браття і сестри! Нехай воскреслий із мертвих Господь зміцнить усіх нас у любові та єдності, дарує силу і мужність нести свій життєвий хрест, щоб у Царстві Небесному розділити вічну пасхальну радість зі святими і праведними. Подібно до апостолів і жінок-мироносиць, які першими почули звістку про Воскресіння Христа, будьмо і ми вірними свідками Пасхи у своєму житті. Несімо цю надію тим, хто втратив дім, рідних і близьких, власне здоров’я. Проголошуймо пасхальну благовість не лише словами, а й ділами: відвідуймо самотніх, утішаймо скорботних, допомагаймо пораненим, підтримуймо захисників України, наближаймо перемогу і справедливий мир – кожен відповідно до свого покликання. А благодать Господа нашого Ісуса Христа,
і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай будуть з усіма вами!
ХРИСТОС ВОСКРЕС! – ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!
+Ярослав (Приріз),
Єпископ Самбірсько-Дрогобицький
Дано в Дрогобичі, при Катедральному соборі Пресвятої Трійці,
у Хрестопоклонну неділю 2026 року Божого
Теми:
Ярослав (Приріз)
Інші публікації за темою
У Львові відбувся IV Синод єпископів Львівської митрополії УГКЦ [фото]
Владика Ярослав уділив дияконські свячення випускникам Дрогобицької духовної семінарії [фото]
Проповідь на Томину неділю (2026)
Владика Ярослав: Ми пізнаємо Христа перш за все тоді, коли Він об'єднується з нами у спільноті пасхальної трапези – Євхаристії [фото]
Проповідь у Світлий Вівторок (2026)
Воскресіння Христове
Великоднє послання Блаженнішого Святослава, Глави й Отця УГКЦ
Великоднє послання Преосвященного Ярослава, Єпископа Самбірсько-Дрогобицького
Адреса:
Самбірсько-Дрогобицька єпархія
вул. Трускавецька, 2
м. Дрогобич, Львівська обл.
82100 Україна
Тел/факс: Ел.пошта Єпархіальної курії:
Ел.пошта Прес-служби єпархії:
(0324) 45-30-34 curia@sde.org.ua press@sde.org.ua
^ Догори
Великоднє послання владики Ярослава (2026)
Головна
Архів новин
по місяцях / роках
Рік Божого Милосердя
2016
Зворотній зв'язок
написати нам листа
Посилання
Єпископи
Ярослав (Приріз)
правлячий архиєрей
Григорій (Комар)
(2014 - 2025 рр.)
Юліан (Вороновський)
(1993 - 2011 рр.)
Курія
Протосинкел
прот. д-р Роман Андрійовський
Єпархіальний собор
історія та рішення соборів
Канцелярія
кацлер, віце-канцлер, архіварій
Економат
економ, помічник, референт
Пресвітерська рада
учасники ради
Колегія радників
учасники колегії
Суд
судовий вікарій, судді...
Промотор справедливості
Комісії
голови комісій, діяльність
Територіальний устрій
Герб єпархії
Опис та богословське значення
Мапа єпархії
поділ на деканати
Святині
Дрогобицькі мученики
Житія, ікона, богослужіння...
Слуги Божі
в беатифікаційному процесі
Чудотворні ікони
ікони та відпустові місця
Катедральний собор
історія та сьогодення
Історія
Освіта
Дрогобицька Духовна Семінарія
Дрогобицький Катехитичний Інститут
Інститут постійної формації духовенства
Літня іконописна школа
церковне мистецтво
Садок «Ангелятко»
дошкільна освіта
Медіа
"Жива вода"
єпархіальна газета
"З любов'ю у світ"
єпархіальна молодіжна газета
Музей
Документи
Інструкції
НПФ "Покрова"
Питання експерту
відповідає Наталя Копичин
Великоднє послання владики Ярослава (2026)
09 квітня 2026
Друк
Пасха священна нам сьогодні з’явилася,
Пасха нова і свята, Пасха таїнственна.
Стихира Пасхи
Всесвітліші та всечесніші отці!
Преподобні ченці та черниці!
Дорогі в Христі брати і сестри!
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Щороку Пасха Христова таїнственно захоплює нас, немов уперше. Наше серце завмирає – і знову спалахує. Адже те, що звіщає це свято, перевершує будь-яке людське слово: з неосяжної своєї любові Господь подолав смерть, воскреснувши з мертвих. Цю радість не можна втримати в собі. Тому ми ділимося нею між собою в ці святкові дні – й у відповідь чуємо слова живої та непохитної віри в торжество вічного Життя, яке засяяло з живоносного гробу Господнього.
Христос воскрес! Скільки радості вкладаємо ми в ці слова! З яким духовним піднесенням повторюємо їх незліченно багато разів у ці дні! Якою небесною радістю сповнені всі наші пасхальні богослужіння та піснеспіви! У цьому переможному привітанні, що лунає під склепіннями Божих храмів і передається від серця до серця, зосереджена вся глибина християнської віри, увесь трепет нашої надії та вся сила Божественної любові.
Христос-Господь звершив діло нашого спасіння. Своїми стражданнями визволив нас від рабства гріха, Своєю смертю зруйнував владу смерті і Своїм преславним Воскресінням відкрив для оновленого й відкупленого людства вхід до Небесного Царства.
Адам після свого падіння плакав біля замкнених райських воріт – нині ж ликує, знову входячи до них. Єва ридала, несучи тягар скорботи й болю, – нині ж веселиться і радіє, отримуючи визволення від них через хрест і воскресіння. Отож Пасха Христова проголошує істину: більше немає смерті, яка могла б відлучити нас від Бога. Той, хто помирає в Христі, не зникає в небуття, а перебуває в руках Того, Хто переміг смерть. І якщо смерть не є кінцем людини, тоді відкривається інший вимір нашого життя – у Бозі: ми можемо сміливо жити правдою, жертовно служити ближнім, не боятися присвятити своє земне життя, маючи впевненість у реальності небесного.
Воскресіння Христове – це не лише спомин події минулого, а початок нового життя для кожного християнина. Святий папа Лев Великий, роздумуючи над таїнством Пасхи, закликає: «Нехай Божий люд визнає, що він є новим творінням у Христі, і з усією пильністю усвідомлює, Ким він був усиновлений і Кого прийняв. Нехай те, що стало новим, не повертається до своєї давньої нестійкості… Нехай ніхто не повертається до того, з чого він піднявся...» (Проповідь 71, 6).
Завдяки воскреслому Христу християнин стає «новим творінням» і покликаний жити відповідно до цієї нової гідності: не повертатися до колишнього життя, позначеного гріхом і духовною нестійкістю, а наполегливо прямувати дорогою Христових заповідей. Так пасхальна радість повинна виходити поза стіни наших храмів і преображати світ навколо нас. Пасха – це не лише свято, яке ми урочисто відзначаємо раз на рік. Це реальність, яка або змінює все в нашому житті, або залишається неприйнятою.
Якщо Христос справді переміг смерть, то ця перемога має бути видимою – не в абстрактних деклараціях, а в конкретних рішеннях, у щоденному виборі, у нашому способі життя та свідченні про воскреслого Господа. Ми не можемо називати себе добрими християнами, залишаючись байдужими до болю ближнього. Апостол Яків нагадує нам: «Віра без діл – мертва» (2, 26). Саме тому діла милосердя – відвідування хворих, підтримка вдів і сиріт, захист скривджених, жертовна допомога потребуючим не є «додатком» до віри чи благочестивим бонусом для особливо старанних. Людина, яка дійсно зустріла Воскреслого, не може пройти повз голодного, пораненого чи самотнього – бо в кожному з них вона впізнає Христа.
Апостол Павло настановляє нас: «Завжди радійте. Моліться без перерви. За все дякуйте: така бо воля Божа щодо вас у Христі Ісусі» (I
Сол. 5,16–18). Ці слова були звернені до ранньохристиянської громади, яка переживала переслідування і скорботи. Вони не закликають заплющити очі на реальність, а запрошують дивитися на неї крізь світло Воскресіння. Бо Пасхальна радість – це не легковажна безтурботність, а глибока внутрішня сила, народжена через подолання труднощів, страждань, принижень і неправди. Кожен із нас покликаний умерти для гріха, ненависті й зневіри – а воскреснути для любові, служіння та надії.
Дорогі в Христі браття і сестри! Ми живемо в часи, коли слова про Голготу звучать для нас особливо болісно й водночас особливо вагомо. Уже п’ятий рік Україна переживає повномасштабну збройну агресію – криваву й нищівну. Міста і села лежать у руїнах. Матері оплакують своїх синів. Сотні тисяч людей покинули свої оселі. Наша земля стала місцем справжньої духовної боротьби між силами життя і смерті.
Саме тут, у цьому болі та скорботі, пасхальна звістка відкриває свою глибинну силу. Адже Пасха Христова – це не тріумф людської потуги чи воєнної сили, а перемога світла над темрявою, добра над злом, життя над смертю. Один із найглибших плодів Воскресіння – це здатність зберігати людяність там, де все довкола прагне її знищити: любити після втрати, допомогти потребуючим, коли самому бракує необхідного, говорити правду, коли брехня здається безпечнішою. Ось що означає«Христос воскрес!»не лише як привітання, а як спосіб жити. Саме це ми бачимо в тих, хто серед найтяжчих випробувань – у лікарнях, у полоні, на передовій – не втрачає здатності до турботи, самопожертви й любові.
Пасхальне таїнство є не лише особистою духовною реальністю кожного вірного, а й земним шляхом Христової Церкви. Нинішній 2026 рік є для нас часом особливих нагадувань про це. Ми споминаємо 80-ті роковини сумнозвісного Львівського псевдособору, яким радянська влада намагалася ліквідувати Греко-Католицьку Церкву в Україні. Це був час, коли Церква справді ступила на свою Голготу: тисячі священників були ув’язнені в тюрмах і таборах, єпископи замордовані або вислані на заслання, храми насильно передані православній конфесії. Так Українська Греко-Католицька Церква пережила своє розп'яття, щоб через десятиліття воскреснути разом зі своїм народом, який 35 років тому відновив незалежність власної держави. Те, що здавалося остаточно знищеним, постало знову. І сьогодні наша Церква не лише розвивається на Галичині, але й активно відроджується в інших регіонах України, де була насильно «похована» ще російським царатом, а згодом – переслідувана більшовицьким режимом. У цьому виявляється не лише людська витривалість чи історичний збіг обставин, а передусім Промисел Того, Хто і в наші дні здійснює дива, подібні до тих, що сталися на світанку першого дня після суботи.
Сьогодні, зустрічаючи Пасху Христову посеред нової Голготи нашого народу – агресії, руйнувань, болю і жертв, – ми дивимося на ці події не як на далеке минуле, а як на живе свідчення: що терпіння і хрест не є останнім словом. Воскресіння є реальністю – і для нас.
Улюблені браття і сестри! Нехай воскреслий із мертвих Господь зміцнить усіх нас у любові та єдності, дарує силу і мужність нести свій життєвий хрест, щоб у Царстві Небесному розділити вічну пасхальну радість зі святими і праведними. Подібно до апостолів і жінок-мироносиць, які першими почули звістку про Воскресіння Христа, будьмо і ми вірними свідками Пасхи у своєму житті. Несімо цю надію тим, хто втратив дім, рідних і близьких, власне здоров’я. Проголошуймо пасхальну благовість не лише словами, а й ділами: відвідуймо самотніх, утішаймо скорботних, допомагаймо пораненим, підтримуймо захисників України, наближаймо перемогу і справедливий мир – кожен відповідно до свого покликання. А благодать Господа нашого Ісуса Христа,
і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай будуть з усіма вами!
ХРИСТОС ВОСКРЕС! – ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!
+Ярослав (Приріз),
Єпископ Самбірсько-Дрогобицький
Дано в Дрогобичі, при Катедральному соборі Пресвятої Трійці,
у Хрестопоклонну неділю 2026 року Божого
Теми:
Ярослав (Приріз)
Інші публікації за темою
У Львові відбувся IV Синод єпископів Львівської митрополії УГКЦ [фото]
Владика Ярослав уділив дияконські свячення випускникам Дрогобицької духовної семінарії [фото]
Проповідь на Томину неділю (2026)
Владика Ярослав: Ми пізнаємо Христа перш за все тоді, коли Він об'єднується з нами у спільноті пасхальної трапези – Євхаристії [фото]
Проповідь у Світлий Вівторок (2026)
Воскресіння Христове
Великоднє послання Блаженнішого Святослава, Глави й Отця УГКЦ
Великоднє послання Преосвященного Ярослава, Єпископа Самбірсько-Дрогобицького
Адреса:
Самбірсько-Дрогобицька єпархія
вул. Трускавецька, 2
м. Дрогобич, Львівська обл.
82100 Україна
Тел/факс: Ел.пошта Єпархіальної курії:
Ел.пошта Прес-служби єпархії:
(0324) 45-30-34 curia@sde.org.ua press@sde.org.ua
^ Догори