Linux — Вікіпедія
Перейти до вмісту
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Linux
Пінгвін
Tux
— логотип і талісман ядра Linux
Розробник
Різні компанії та особистості
Родина ОС
UNIX
-подібні
Робочий стан
активний
Вихідна модель
Вільне програмне забезпечення
Випущено у
виробництво
17 вересня
1991
Цільовий ринок
Настільні комп'ютери
сервери
вбудовані пристрої
Платформи
DEC Alpha
ARM
AVR32
Blackfin
ETRAX CRIS
FR-V
H8/300
Itanium
M32R
m68k
Microblaze
MIPS
MN103
OpenRISC
PA-RISC
PowerPC
s390
S+core
SuperH
SPARC
TILE64
Unicore32
x86
Xtensa
Тип
ядра
Монолітне
Ліцензія
різні, в основному
GNU GPL
kernel.org
Ця стаття про операційні системи на основі ядра Linux. Для отримання інформації про саме ядро, читайте статтю
ядро Linux
Linux
укр.
Лі́нукс
) або
GNU/Linux
— загальна назва
Unix-подібних
операційних систем
на основі
однойменного ядра
. Це один із найвідоміших прикладів розробки
вільного
(free) та
відкритого
(з відкритим
кодом
, open source)
програмного забезпечення
(software). На відміну від операційних систем із
закритим вихідним кодом
(на подібних
Microsoft Windows
та
macOS
), абсолютно всі користувачі можуть
вільно
використовувати, копіювати, вивчати, змінювати та поширювати вихідний код Linux.
Linux, спершу розроблений для використання окремими
ентузіастами
на своїх
персональних комп'ютерах
, пізніше, завдяки підтримці таких компаній, як
IBM
Sun Microsystems
HP
Novell
та інших, набув неабиякої популярності як серверна операційна система (Згідно W3techs, 55,8% сайтів, операційна система яких відома, використовують Linux
).
Linux портовано на велику кількість апаратних платформ. Тепер ця ОС досить успішно використовується як на
мейнфреймах
суперкомп'ютерах
, так і вбудована в багато інших пристроїв (
смартфони
планшетні ПК
, маршрутизатори комп'ютерних мереж (
роутери
), пристрої автоматики, системи керування
телевізорами
та
ігровими консолями
тощо). Від середини 1990-х Linux все частіше встановлюється і на
настільні комп'ютери
. Станом на січень 2025 року Linux займає 3,71% світового ринку операційних систем для
персональних комп'ютерів
Значна кількість спеціалізованих
дистрибутивів
Linux, які розробляють та підтримують різні спільноти, надає широкі можливості вибору програмного забезпечення.
Історія
ред.
ред. код
Зародження
ред.
ред. код
Лінус Торвальдс
, творець
ядра Linux
1983
Річард Столмен
заснував
проєкт GNU
, щоб створити повноцінну Unix-подібну
операційну систему
і наповнити її лише
відкритим програмним забезпеченням
. На початку 1990-х проєкт зібрав майже всі необхідні компоненти цієї системи: бібліотеки,
компілятори
текстові редактори
командну оболонку Unix
, — за винятком основного компоненту —
ядра
. У
1990
проєкт почав розробку ядра
GNU Hurd
на основі
мікроядра
Mach
, однак робота розпочалась із серйозними перешкодами і просувалася досить повільно.
Водночас у
1991
Лінус Торвальдс
англ.
Linus Torvalds
),
фінський
студент
Університету Гельсінкі
, як
хобі
, розпочав розробку власного
ядра
. Спершу Торвальдс використовував на своєму комп'ютері
Minix
— спрощену Unix-подібну
операційну систему
, розроблену
Ендрю Таненбаумом
для навчання. Однак, Таненбаум не дозволив іншим розширювати її, що спонукало Торвальдса створити заміну для
Minix
Спершу Торвальдс назвав своє ядро «Freax», що є схрещенням слів «free» та «freak», плюс додання літери «Х», котра часто використовується в іменах
Unix-подібних операційних систем
. Назву «Linux» придумав
Арі Лемке
, котрий на той час адміністрував
FTP
-сервер
мережі фінських університетів
, він дав назву «Linux» мережі, з якої проєкт Торвальдса був уперше доступний для завантаження.
Графічна історія
Unix
систем. Лінукс є Unix-подібною операційною системою, однак її код не було запозичено з оригінальної Unix.
На початку для налаштування та встановлення Linux був потрібен
комп'ютер
під керівництвом
Minix
. Перші версії Linux також вимагали наявності на
твердому диску
іншої
операційної системи
для здійснення завантаження, але пізніше з'явилися незалежні завантажувачі на кшталт
LILO
. Функціональність Linux швидко перевершила можливості
Minix
. Торвальдс та інші ранні розробники ядра адаптували свою роботу для компонентів GNU та користувацького програмного забезпечення задля створення завершеної, повнофункціональної, вільної операційної системи.
Сьогодні
Торвальдс
продовжує координувати процес розробки ядра, а інші підсистеми (як то компоненти GNU) розвиваються окремо (робота над ядром Linux не є частиною проєкту GNU). Різні спільноти й компанії комбінують і поширюють усі ці компоненти разом із додатковим
прикладним програмним забезпеченням
, знані як
дистрибутиви Linux
Linux та Проєкт GNU
ред.
ред. код
Річард Столмен
, засновник проєкту
GNU
Метою проєкту GNU є створення Unix-сумісної операційної системи, що складається цілковито з
вільного програмного забезпечення
Free Software Foundation
(FSF) розглядає дистрибутиви Linux, збудовані з використанням інструментів і бібліотек GNU, як «варіанти» системи GNU, і просить, щоб усі ці операційні системи відносили до GNU/Linux (або Linux-системи на основі GNU). Хоча деякі дистрибутиви, наприклад
Debian GNU/Linux
, використовують таку назву, її використання за межами спільноти ентузіастів є дещо обмеженим, і
Лінус Торвальдс
назвав цей заклик
FSF
«просто смішним»
. Однією з причин використання простішої назви «Linux» є те, що відмінності між ядром
операційної системи
та її дистрибутивом заплутують новачків.
Судовий процес зі SCO
ред.
ред. код
Докладніше:
Конфлікт SCO—Linux
У березні
2003
SCO Group
(американська компанія-розробник системного й прикладного програмного забезпечення) розпочала судовий процес проти
IBM
, стверджуючи, що
IBM
додала до
ядра Linux
код,
авторські права
на який належать SCO Group, порушивши таким чином умови ліцензії на використання
Unix
. Додатково, SCO надіслала лист кільком великим компаніям із попередженням, що використання ними Linux без відповідної ліцензії SCO може стати причиною судового переслідування. Цей лист став наслідком припущення про можливість появи судових позовів проти пересічних користувачів Linux. Ця дискусія втягнула в судовий процес
AutoZone
та
Red Hat
. Питання про те, чи дійсно SCO володіє авторським правом на
Unix
, є спірним, і заперечується компанією
Novell
3 липня 2006 року окружний суд штату
Юта
відхилив 182 із 294 заяв, поданих SCO Group проти
IBM
SCO Group не надала жодного доказу стосовно наявності в неї авторських прав на присутній у ядрі Linux код.
Хто створює Linux
ред.
ред. код
Будь-який
дистрибутив Linux
— складна
система
, що включає тисячі різних пакунків: від найпоширеніших (таких, як утиліти
GNU
X.org
, графічні середовища
GNOME
KDE
) до специфічних для якогось конкретного дистрибутиву. Команди розробників кожного проєкту відрізняються чисельністю, підходом до роботи, застосованими інструментами і методами планування робіт. При цьому ядро Linux займає особливе місце серед усіх інших застосувань. Від нього залежить можливість роботи операційної системи на різних апаратних платформах і рівень підтримки різних пристроїв, тому характеристики процесу його розробки можуть якоюсь мірою слугувати індикатором для всієї ОС.
Linux Foundation
провела дослідження
, що охоплює трирічний період розробки ядра (від версії 2.6.11 до версії 2.6.24) і фокусується на таких характеристиках, як частота релізів і змін, розмір початкових текстів ядра, і, найголовніше, дозволяє отримати уявлення про тих, хто, зрештою, розробляє ядро Linux.
Статистика
показує, що, в середньому, кожен новий реліз ядра виходить раз на 2,5 — 3 місяці (60 — 110 днів). В першу чергу це пов'язано з вибраною у
2005
моделлю розробки, спрямованою на зведення до мінімуму тривалості проміжків між розробкою нових функцій, зменшення потреби творців дистрибутивів у модифікаціях ядра, а також появою підтримки нових пристроїв з включенням їх у ядро.
При цьому число латок (
патчів
), що вносяться до ядра, має тенденцію до зростання. Зводячи воєдино ці дві характеристики, можна відзначити, що, в середньому, до ядра вноситься 2,83 латки/
год
, при цьому в код ядра щодня додається понад 3 тис. рядків і понад 1,4 тис. рядків модифікується. Число розробників, що взяли участь у випуску версії 2.6.24, більш ніж удвічі перевищило цей показник для версії 2.6.11 і склало 1057 чол.
При цьому, проте, всього 10 провідних розробників спільно внесли майже 15 % змін, а 30 провідних розробників — 30 %. Це, однак, не означає, що поширене в деяких колах уявлення про Linux, як про систему, що розробляється
аматорами
, правильне. Незважаючи на те, що далеко не в усіх компаній, що займаються вільним ПЗ, є необхідність вносити зміни до ядра, число таких, що беруть участь у його розробці, росте. 4 найбільші компанії-розробники ядра —
Red Hat
Novell
IBM
Intel
— внесли понад 32 % зроблених за час дослідження змін, а сумарний відсоток змін ядра, внесених розробниками, що працюють на компанії, становить понад 70 %.
При цьому серед компаній, що беруть участь у розробці ядра, виділяється декілька груп за основною метою участі в розробці:
Група компаній, що включає IBM, Intel,
HP
SGI
MIPS
та інших, яка орієнтується в основному на підтримку роботи Linux на власному устаткуванні.
Дистриб'ютори
, — такі, як Red Hat, Novell,
MontaVista
— мають на меті додавання в ядро можливостей, на які існує попит серед користувачів, і які підсилюють конкурентоспроможність дистрибутивів як кінцевих продуктів.
Такі компанії, як
Sony
Nokia
Samsung
Google
працюють над ядром для поліпшення роботи систем на базі ядра Linux у власних пристроях.
Компанії, які найактивніше здійснюють доопрацювання ядра Linux
Назва компанії
Кількість змін
% від загального числа змін
Приватні користувачі
11,594
13.9 %
Назва не визначена
10,803
12.9 %
Red Hat
9,351
11.2 %
Novell
7,385
8.9 %
IBM
6,952
8.3 %
Intel
3,388
4.1 %
Linux Foundation
2,160
2.6 %
Consultant
2,055
2.5 %
SGI
1,649
2.0 %
MIPS Technologies
1,341
1.6 %
Oracle
1,122
1.3 %
MontaVista
1,010
1.2 %
Google
965
1.1 %
Linutronix
817
1.0 %
HP
765
0.9 %
NetApp
764
0.9 %
SWsoft
762
0.9 %
Renesas Technology
759
0.9 %
Freescale
730
0.9 %
Astaro
715
0.9 %
Academia
656
0.8 %
Cisco
442
0.5 %
Simtec
437
0.5 %
Linux Networx
434
0.5 %
QLogic
398
0.5 %
Fujitsu
389
0.5 %
Broadcom
385
0.5 %
Analog Devices
358
0.4 %
Mandriva
329
0.4 %
Mellanox
294
0.4 %
Snapgear
285
0.3 %
Таким чином, із дослідження Linux Foundation можна зробити висновок, що ядро Linux є безпрецедентним прикладом успішної співпраці різних за розміром і виробленою продукцією компаній та індивідуальних розробників. Кількість цих розробників і розподіл їх внеску в розробку може служити, в деякому розумінні, гарантією стабільності й незалежності розробки. Це наочно демонструє переваги як відкритої моделі розробки в цілому, так і гарантій, що надаються розробникам і кінцевим користувачам самою концепцією вільного ПЗ, закріпленою в ліцензії GNU GPL.
Також доступні новіші версії статистики для ядер 2.6.30 та 2.6.33
Мобільність
ред.
ред. код
КПК
Sharp Zaurus
SL-5500, що працює на Linux
Ядро Linux спочатку проєктувалося для
мікропроцесорів
Intel 80386
, однак, наразі підтримує чималу кількість
комп'ютерних архітектур
. Linux входить до списку операційних систем, котрі працюють на найбільшій кількості архітектур — від кишенькових комп'ютерів
iPAQ
на основі
ARM
до
мейнфреймів
, на кшталт
IBM System z9
. Спеціалізовані дистрибутиви розповсюджують для значно меншої кількості архітектур.
Авторське право і ліцензія
ред.
ред. код
Ядро Linux та більшість програмного забезпечення GNU розповсюджується під ліцензією
GNU General Public License
(GNU GPL). Ліцензія GPL вимагає, щоб усі зміни, що вносяться до джерельних текстів програмного забезпечення, також мали цю ліцензію. У
1997
Лінус Торвальдс
заявив, що
«Випуск Linux під ліцензією GPL, певно, найкраще, що я зробив»
. Інше програмне забезпечення може використовувати інші ліцензії: багато бібліотек використовують GNU
Lesser General Public License
(LGPL) — ліберальніший варіант GPL, а
X Window System
використовує
ліцензію MIT
Торгова марка
ред.
ред. код
США
ім'я
Linux
є зареєстрованою
торговою маркою
, власником якої є
Лінус Торвальдс
. Спочатку ніхто її не реєстрував, але 15 серпня 1994 року Вільгельм Р. Дела Крос Молодший зареєстрував торгову марку
Linux
, а потім вимагав авторські
гонорари
від розповсюджувачів Linux. У
1996
Торвальдс і деякі організації подали позов до суду з вимогою передати права на торгову марку Торвальдсу, і у
1997
конфлікт був врегульований на користь Торвальдса.
Ліцензуванням торгової марки наразі керує
Linux Mark Institute
. Торвальдс заявив, що отримав права на торгову марку винятково для того, щоб перешкодити будь-кому вимагати за її використання
гроші
, але був «притиснутий» Законом США про торгові марки. В результаті, LMI надіслала ряд листів до продавців дистрибутивів з «вимогою» сплатити грошовий збір і ряд компаній поступилися.
Захист Linux
ред.
ред. код
Заснований у 2007
консорціум
Linux Foundation
захищає Linux через підтримку ключових розробників цієї ОС і надання юридичних послуг. Linux Foundation розпоряджається торговою маркою «Linux» і надає розробникам юридичний захист
інтелектуальної власності
за допомогою таких проєктів, як
Open Source as Prior Art
Patent Commons Project
спонсорства
Linux Legal Defense Fund
У 2005
IBM
Novell
Philips
Red Hat
Sony
заснували компанію
Open Invention Network
, скорочено
OIN
укр.
Мережа відкритих винаходів
) для формування портфеля
патентів
, який можна було б використати для захисту екосистеми Linux від патентних позовів. Цей портфель патентів використовують усі члени OIN на основі безплатного ліцензування. Пізніше до засновників приєдналися власники патентів
NEC
та
Google
. У
2007
компанія
Oracle
ліцензувала патенти OIN, таким чином погодившись не використовувати патенти проти середовища на основі GNU/Linux, включаючи своїх конкурентів
MySQL
PostgreSQL
, в тому разі, коли вони задіяні в складі систем
GNU/Linux
2011
Open Invention Network оголосила про перехід до її рук низки патентів, пов'язаних із ранніми розробками організації
WebMate Foundation
В патентах фігурують одні з перших згадок технологій створення динамічного вебвмісту, які передбачили появу таких систем, як
ASP
від
Microsoft
JSP
від
Sun
Oracle
PHP
Вимова
ред.
ред. код
1992
Торвальдс пояснив, як він вимовляє слово Linux:
'li' is pronounced with a short [ee] sound: compare prInt, mInImal etc. 'nux' is also short, non-diphthong, like in pUt {IPA /ʊ/}. It's partly due to minix: linux was just my working name for the thing, and as I wrote it to replace minix on my system, the result is what it is… linus' minix became linux.
— Linus Torvalds , comp.os.linux newsgroup
Програмне забезпечення
ред.
ред. код
Історично склалося так, що Linux використовувався переважно як
серверна
операційна система, однак низька вартість, висока гнучкість та чимало інших отриманих у спадок від
UNIX
переваг роблять її цілком придатною для широкого ряду застосувань.
Низька вартість та висока гнучкість сприяли використанню Linux у вбудованих системах, як то
мобільні телефони
, кишенькові ПК та інші ручні пристрої. Linux став конкурентом на цій арені пропрієтарній ОС
Symbian
, котра застосовується у мільйонах
мобільних телефонів
, і відмінною альтернативою лідерам ринку
Windows CE
та
Palm OS
. Популярний декодер цифрового відео
TiVo
використовує дещо модифіковану версію Linux. Деякі
брандмауери
та
маршрутизатори
, зокрема декілька моделей виробництва
Linksys
, також працюють під управлінням Linux.
Linux все частіше використовується на
суперкомп'ютерах
. У списку
500 найпотужніших комп'ютерів світу
2019
500 машин (100 %) використовують Linux як свою операційну систему.
Ігрова консоль
PlayStation 3
типово працює під Linux. Компанія
Sony
заздалегідь випустила
PS2 Linux
для
PlayStation 2
. Такі розробники
ігор
, як
Atari
та
id Software
, випускають свою продукцію для операційної системи Linux.
Linux Game Publishing
також займається переносом ігор із
Microsoft Windows
на Linux.
Проєкт
Ноутбук за 100 доларів
, метою котрого є забезпечення усіх
дітей
комп'ютерами задля допомоги в розвитку бідних та малорозвинених
націй
, використовує Linux як основну
операційну систему
Дистрибутиви
ред.
ред. код
Докладніше:
Дистрибутив Лінукс
Ядро Linux зазвичай використовується, як складова частина дистрибутивів Linux. Їх
компілюють
окремі ентузіасти, спільнота та комерційні підприємства. Як правило, до їхнього складу входить додаткове системне та користувацьке
програмне забезпечення
, встановлювач і вбудований керівник встановлення та оновлення програмного забезпечення. Дистрибутиви створюються для різних потреб:
підтримки певної
архітектури
локалізації для специфічного регіону чи мови,
для вбудованих та
систем реального часу
Багато з них свідомо включають винятково
відкрите програмне забезпечення
. Відомо
коли?
понад 300 дистрибутивів, що стабільно розвиваються, серед них близько 15 найпопулярніших — для універсального використання.
Типові дистрибутиви для універсального використання містять у собі
ядро Linux
утиліти
та бібліотеки
GNU
командні оболонки
X Window System
стільничне середовище
на кшталт
KDE
чи
GNOME
разом із сотнями, а то й тисячами пакунків із різноманітним програмним забезпеченням (від простих
текстових редакторів
до наборів офісного ПЗ,
компіляторів
та наукового інструментарію).
Використання на робочих місцях
ред.
ред. код
Стільниця
GNOME
на
Ubuntu
Високий рівень доступу у внутрішніх механізмах роботи Linux посприяв створенню міфу про суто технічну орієнтацію системи, тому її користувачів нерідко ототожнюють із
хакерами
. Linux та інші проєкти
відкритого програмного забезпечення
часто критикують за слабкі намагання стати легшими в користуванні.
Останні роки цей стереотип швидко розвінчується. Тепер Linux може використовувати
графічний користувацький інтерфейс
, анітрохи не гірший за той, що використовують інші популярні операційні системи (ті ж
Microsoft Windows
та
MacOS X
). Хоча для Linux досі не створені повнофункціональні аналоги деякого спеціалізованого програмного забезпечення, однак, загалом ситуація є досить непоганою, і більшість необхідних програм існують у надлишку. Чимало компаній починають випуск своєї продукції і для Linux, а спеціально створені
емулятори
та середовища виконання (наприклад,
Wine
) дозволяють використовувати розроблене для
Microsoft Windows
ПЗ в Linux.
UNIX
'івське коріння Linux означає, що, попри існування великої кількості графічних утиліт для налаштування системи, прості текстові файли й досі використовуються для зберігання цих налаштувань, і доступ до них, з дозволу адміністратора, може отримати будь-який користувач.
Ринкова частка
ред.
ред. код
Згідно з результатами дослідження ринку компанією
IDC
2004
, 25 %
серверів
та 2,8 %
персональних комп'ютерів
працюють під управлінням ОС Linux. Аналітики пояснюють такий успіх її безпекою, надійністю та низькою вартістю у поєднані зі свободою у модифікації вихідних кодів системи. Основними факторами, що заважають подальшому розвитку Linux, є відсутність підтримки цієї ОС розробниками деякого апаратного забезпечення та чималої кількості програмного забезпечення, створеного для
Microsoft Windows
, до якого звикла велика кількість користувачів (переважно ігри та
власницьке ПЗ
).
2008
Стів Балмер
Microsoft
оцінив у 60 % частку ОС GNU/Linux серед серверних систем у світі
10
Ринок Linux росте стрімкими темпами як для серверів, так і для персональних комп'ютерів, і, за деякими оцінками, у
2012
сягне майже
7,7
11
млрд.
З листопада
2017
року Linux, як операційна система, повністю домінує на суперкомп'ютерах. Із 500 найпотужніших 100% використовують
12
саме цю ОС. Станом на листопад
2019
статистика не змінилася. Перший суперкомп'ютер на базі Linux з'явився ще в
1998
Інсталяція
ред.
ред. код
Найпоширенішим методом інсталяції Linux на
персональні комп'ютери
є завантаження з
CD
- або
DVD
-дисків, котрі містять
інсталятор
та готове до інсталяції
програмне забезпечення
. Такий
компакт-диск
може бути записаний із завантаженого
ISO-образу
, придбаний (за практично символічною ціною) або взятий у будь-кого.
Як і
сервери
персональні комп'ютери
з уже інстальованим
дистрибутивом Linux
поширюються такими компаніями, як
Hewlett-Packard
та
Dell
, хоча й переважно для своїх
бізнес
-клієнтів.
Альтернативою стандартній інсталяції
операційної системи
є можливість встановлення її на
тонкий клієнт
. За цим методом
операційна система
завантажується з одного з комп'ютерів мережі. Це дозволяє зменшувати кошторис одного комп'ютеризованого робочого місця.
У вбудованих пристроях Linux зазвичай знаходиться у
firmware
і не завжди доступний для здійснення змін.
Програмування для Linux
ред.
ред. код
GNU Compiler Collection
(GCC) є стандартним сімейством
компіляторів
для більшості Linux-систем. Окрім того, GCC забезпечує
frontend
для
C++
та
Java
. Більшість дистрибутивів містить у собі встановлені
інтерпретатори
Perl
Python
та інших
сценарійних мов
Існує ряд
середовищ для розробки
(IDE):
KDevelop
Eclipse
NetBeans
Lazarus
та інші; також доступні й традиційні текстові редактори, як
Emacs
та
Vim
чи редактор, вбудований у
Midnight Commander
Двома поширеними бібліотеками розробки візуальних елементів для створення
графічних інтерфейсів користувача
Qt
та
GTK
+.
Технічна підтримка
ред.
ред. код
Технічну підтримку надають інші користувачі Linux, зазвичай на
вебфорумах
списках поштових розсилок
, групах новин тощо.
Бізнес-модель багатьох комерційних постачальників дистрибутивів Linux значною мірою залежить від надання ними професійної технічної підтримки. Ряд компаній пропонують спеціальні версії своїх дистрибутивів, до складу яких входять
пропрієтарні
пакунки та утиліти для полегшення встановлення та налаштування системи.
Вразливості
ред.
ред. код
В 2024 році фахівці з питань кібербезпеки компанії Aqua Security виявили небезпечне
шкідливе програмне забезпечення
Perfctl, якому вдалося заразити декілька тисяч машин під управлінням ОС Linux. Perfctl працює як мінімум з
2021
року. Він встановлюється, експлуатуючи більше 20 000 поширених помилок конфігурації, а значить, його потенційними цілями можуть виявитися мільйони машин, підключених до Інтернету, стверджують спеціалісти компанії Aqua Security. Вірус також може експлуатувати вразливість системи Apache RocketMQ за номером CVE-2023-33246 з рейтингом 10 із 10, яка була закрита в 2023 році. Шкідливість отримала назву Perfctl на честь компонента, який займається прихованим видобутком криптовалют, тобто ім'я складене з назв засобів моніторингу perf і ctl в Linux. Для вірусу характерне використання імен процесів або файлів, ідентичних або схожих на легітимні в Linux. Perfctl відноситься до особливого класу шкідливого ПЗ, яке здатне приховувати свою присутність від ОС та інструментів адміністрування. Таким чином, Linux-вірус Perfctl вже заразив з 2021 року тисячі серверів і потай майнить на них криптовалюту
13
Примітки
ред.
ред. код
У дистрибутивах, збудованих з використанням бібліотек і інструментів проєкту
GNU
, використовується також назва
GNU/Linux
Джерела
ред.
ред. код
Linus Torvalds reveals the 'true' anniversary of Linux code
Stallman, Richard.
Why do you call the system we use GNU/Linux and not Linux?
Usage Statistics and Market Share of Linux for Websites, February 2025
w3techs.com
. Процитовано 15 лютого 2025
Desktop Operating System Market Share Worldwide
StatCounter Global Stats
(англ.)
. Процитовано 15 лютого 2025
Linux Kernel Development (звіт, квітень 2008)
Архівовано
5 квітня 2008 у
Wayback Machine
.]
(англ.)
Архівована копія
. Архів
оригіналу
за 21 червня 2010
. Процитовано 26 травня 2010
{{
cite web
}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (
посилання
(англ.)
Архівована копія
. Архів
оригіналу
за 27 травня 2010
. Процитовано 26 травня 2010
{{
cite web
}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (
посилання
(англ.)
Open Invention Network Announces Purchase of Fundamental Patent Portfolio and Recognizes Fred DuFresne as a Key Distinguished Inventor
Архівовано
10 листопада 2011 у
Wayback Machine
.]
(англ.)
В руки OIN перешли патенты, связанные с технологиями разработки web-скриптов
Архівовано
18 червня 2012 у
Wayback Machine
.]
(рос.)
Ballmer Still Searching for an Answer to Google
Архівовано
30 серпня 2012 у
Wayback Machine
.]
(англ.)
[1]
Архівовано
13 вересня 2011 у
Wayback Machine
.]
К 2012 году рынок Linux утроится
(рос.)
[2]
Архівовано
2 листопада 2019 у
Wayback Machine
.]
TOP500 Statistics
(англ.)
Linux-вірус Perfctl заразив з 2021 року тисячі серверів і потай майнить на них криптовалюту. 06.10.2024
Див. також
ред.
ред. код
Список дистрибутивів Linux
Список операційних систем
Порівняння дистрибутивів Linux
Статистика популярності операційних систем
Революційна ОС (фільм, 2001)
Код (фільм, 2001)
Посилання
ред.
ред. код
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:
Linux
Сайт ядра Linux
Архівовано
30 січня 1998 у
Wayback Machine
.]
(англ.)
Домашня вебсторінка Linux
Архівовано
29 січня 2010 у
Wayback Machine
.]
(англ.)
The Linux Documentation Project
Архівовано
1 грудня 2020 у
Wayback Machine
.]
(англ.)
Список ЯКЦЕ по категоріях
Архівовано
25 лютого 2005 у
Wayback Machine
.]
Українські ресурси інтернет
ред.
ред. код
Українська група користувачів Linux.
Архівовано
9 квітня 2022 у
Wayback Machine
.]
UALinux
Архівовано
14 травня 2015 у
Wayback Machine
.]
GNU/Linux Ukraine
- українська
Matrix
-спільнота присвячена GNU/Linux.
Дистрибутиви Linux
Android
LineageOS
/e/
CalyxOS
Replicant
Android-x86
Celadon
ColorOS
DivestOS
EMUI
Fire OS
GrapheneOS
HarmonyOS
HyperOS
One UI
Paranoid Android
Resurrection Remix OS
OmniROM
Arch
ArchBang
ArchLabs
Artix
Asahi
BlackArch
EndeavourOS
Frugalware
Garuda
Hyperbola GNU
LinHES
Manjaro
Parabola GNU
SteamOS
(3.0 і далі)
SystemRescue
Debian
Ubuntu
Офіційні
Edubuntu
Kubuntu
Lubuntu
Ubuntu Budgie
Ubuntu Cinnamon
Ubuntu Kylin
Ubuntu MATE
Ubuntu Studio
Ubuntu Unity
Xubuntu
Похідні
Bodhi Linux
elementary OS
Emmabuntüs
KDE neon
Linux Lite
Linux Mint
LXLE Linux
Peppermint OS
Pop! OS
Trisquel
Ubuntu Touch
Uruk
Vanilla OS
Zorin OS
Інші
antiX
Astra
Bharat Operating System Solutions
BlankOn Linux
deepin
Devuan
Endless OS
Kali
Knoppix
MX Linux
Parrot OS
PureOS
Raspberry Pi OS
Q4OS
Slax
SparkyLinux
SolydXK
SteamOS
(1.0-2.0)
Tails
UOS
Fedora
AlmaLinux
CentOS Stream
ClearOS
EulerOS
Korora
Linpus Linux
Miracle Linux
Oracle Linux
Qubes OS
Red Hat Enterprise Linux
Red Star OS
Rocks Cluster Distribution
Rocky Linux
Sailfish OS
Tizen
Gentoo
Calculate Linux
ChromiumOS
ChromeOS
fydeOS
Nova OS
Slackware
Austrumi
Porteus
Salix OS
VectorLinux
Zenwalk
Mandriva
ALT Linux
Mageia
OpenMandriva Lx
PCLinuxOS
ROSA Linux
Інші
4MLinux
Alpine
CHAOS
Clear Linux OS
CRUX
Kwort
GoboLinux
GuixSD
KaiOS
KaOS
NixOS
openSUSE
SUSE Linux Enterprise
GeckoLinux
Puppy
Source Mage
Solus
T2 SDE
Tiny Core Linux
Void
Розробку
припинено
Debian
Ubuntu
Asturix
Black Lab Linux
Cub Linux
Gobuntu
gOS
Kubuntu Netbook Remix
Kubuntu Mobile
Mythbuntu
Pinguy OS
Sabily
Ubuntu GNOME
Інші похідні
BackTrack
Corel Linux
CrunchBang Linux
Damn Small Linux
DoudouLinux
Dreamlinux
Feather Linux
gNewSense
HandyLinux
Kurumin
Libranet
Musix GNU+Linux
Parsix
Sunwah Linux
Think Blue Linux
Gentoo
Container Linux
Incognito
Sabayon Linux
xB Machine
Slackware
Damn Vulnerable Linux
KateOS
Kongoni
NimbleX
Platypux
TopologiLinux
Інші
Antergos
Caldera OpenLinux
Chakra
CyanogenMod
DemoLinux
Familiar Linux
Firefox OS
B2G OS
[d]
Floppyfw
Foresight Linux
Immunix
Jurix
Linux Router Project
MCC Interim Linux
MeeGo
Mer
Mobilinux
Nitix
OpenELEC
Red Hat Linux
BLAG Linux and GNU
CentOS
Linux for PlayStation 2
Scientific Linux
Turbolinux
Vine Linux
Yellow Dog Linux
Remix OS
Softlanding Linux System
Sorcerer
Splashtop OS
Turkix
Інші дистрибутиви
Портал «Інформаційні технології»
Порівняння
Категорія
Linux
Linux
Adoption
Порівняння з Windows
Критика
Історія
Ядро
підтримувані архітектури
Закон Лінуса
Linux Foundation
Linux-libre
Tux
vmlinux
Дистрибутиви
Дистрибутиви
Список
Порівняння
Lightweight Linux
Live CD
Live USB
Формати пакетів
GNU
Free Software Foundation
GNU
GNU General Public License
Суперечка про найменування GNU/Linux
Пакети GNU
Проєкт GNU
Інтерфейс користувача
CLI
GUI
X Window System
GNOME
KDE
Xfce
LXDE
Менеджери вікон
Compiz
Metacity
KWin
Openbox
AfterStep
Blackbox
CTWM
Enlightenment
FVWM
Hackedbox
Hyprland
IceWM
Metisse
OLVWM
PLWM
PWM
Sawfish
vtwm
wm2
Wmx
Xmonad
Застосування
Desktop
Пристрої
Linux у вбудованих системах
Ігри
LAMP
LTSP
Ключові особи
Джоно Бекон
Алан Кокс
Jon Hall
Benjamin Mako Hill
Greg Kroah-Hartman
David S. Miller
Ендрю Мортон
Іан Мердок
Брюс Перенс
Деніел Робінс
Марк Шаттлворт
Річард Столмен
Лінус Торвальдс
Theodore Ts'o
Патрік Волкердінґ
Matt Zimmerman
ЗМІ
Free Software Magazine
Linux.com
Linux Format
Linux For You
Linux Gazette
Linux Journal
Linux-Magazin
Linux Magazine
Linux Outlaws
LugRadio
LWN.net
O3 Magazine
Phoronix
DistroWatch
Мобільність
Access Linux Platform
Android
bada
LiMo Foundation
LiMo Platform
Linux Phone Standards Forum
MeeGo
Maemo
Moblin
) •
Mobilinux
Open Handset Alliance
Openmoko
OPhone
Ubuntu Mobile
webOS
Інше
Linux-конференції
Linux Documentation Project
Linux Standard Base
Linux User Group
Revolution OS
(фільм)
SCO і Linux
Суперечка Таненбаума та Торвальдса
The Code
(фільм)
Власницьке програмування для Лінукса
Віруси та хробаки
Об'єднане ядро Linux
Unix-подібні операційні системи
386BSD
A/UX
IBM AIX
Android
BlackBerry 10
BSD
Darwin
DragonFly BSD
Firefox OS
FreeBSD
GNU
Hurd
Linux
HP-UX
illumos
iOS
IRIX
LynxOS
Minix
NetBSD
Nexenta
NeXTSTEP
OpenBSD
OS X
OpenIndiana
Plan 9
QNX
Research Unix
SCO OpenServer
Solaris
SunOS
Syllable
System V
Tru64 UNIX
tvOS
Ultrix
UnixWare
webOS
Xenix
xv6
Вільне
та
відкрите
програмне забезпечення
Загальне
Копілефт
Вільне ПЗ
Відкрите програмне забезпечення
Список відкритого і вільного ПЗ
CUPS
X Window System
Історія
Лінукс
Mozilla
Application Suite
Firefox
Thunderbird
) •
Проєкт GNU
ОС на базі ВПЗ
BSD
Apple Darwin
FreeDOS
FreeBSD
OpenBSD
FreeNAS
GNU
Haiku
Hurd
Inferno
Linux
Mach
MINIX
OpenSolaris
Plan 9
ReactOS
Розробка ВПЗ
[en]
Eclipse
FreeBASIC
Free Pascal
GCC
Java
libJIT
[ru]
LLVM
Lua
Open64
Perl
PHP
Python
ROSE
[en]
Ruby
Tcl
Менеджери
вікон XWS
Blackbox
Compiz
EDE
Enlightenment
Fluxbox
GNOME
JWM
IceWM
KDE
Openbox
ROX
[en]
Window Maker
(інші мови)
Xfce
Організації
Фонд вільного ПЗ (FSF)
європейський
[en]
індійський
[en]
латиноамериканський
[en]
) •
Apache Software Foundation
Blender Foundation
[en]
Eclipse Foundation
freedesktop.org
GNOME Foundation
Проєкт GNU
Google Code
Linux Foundation
Mozilla Foundation
Open Source Initiative
SourceForge
The Document Foundation
Xiph.Org
XMPP Standards Foundation
[en]
X.Org Foundation
Ліцензії
Apache
APSL
Artistic
[en]
BSD
CPL
GNU GPL
GNU LGPL
MIT
CDDL
MPL
Ms-PL/RL
zlib
FSF approved licenses
[en]
Дозвільна ліцензія вільного ПЗ
Вільна ліцензія
Розмаїття ліцензій
Проблеми
Двійковий блоб
Технічні засоби захисту авторських прав
Вільні та відкриті графічні драйвери
[en]
Ліцензійна проліферація
Iceweasel
Безпека відкритого ПЗ
[en]
Власницьке програмне забезпечення
Конфлікт SCO—Linux
Програмні патенти
Тивоїзація
Trusted Computing
Апаратне обмеження
[es]
Вірусна ліцензія
Інше
Визначення вільного ПЗ
Визначення Open Source
Альтернативні назви
[en]
Рух
Вільне та відкрите ПЗ
Microsoft Open Specification Promise
[en]
Порівняння відкритих та закритих кодів
[en]
Revolution OS
Собор і базар
У соціальних мережах
Сабреддіт
(англ.)
X topic
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
GAMECIP
GameFAQs
Internet Game Database
LaunchBox Games Database
Universal Videogame List
VideoGameGeek
Література та бібліографія
Open Library
Тематичні сайти
Wolfram Language
Google Новини
Quora
Quora
Yleinen suomalainen ontologia
Zhihu
Словники та енциклопедії
Велика данська енциклопедія
Велика норвезька енциклопедія
Хорватська енциклопедія
Шведська національна енциклопедія
Brockhaus Enzyklopädie
Encyclopædia Britannica
NicoNicoPedia
Uppslagsverket Finland
Довідкові видання
Collaborative InterLingual Index
KBpedia
WordNet
Fandom
(англ.)
Fandom
(англ.)
Fandom
(англ.)
Namuwiki
Нормативний контроль
BanQ
0000425577
BNF
124906479
Freebase
/m/0fpzzp
GND
4337730-0
J9U
987007289819405171
LCCN
n94087892
N6I
vtls002394842
NCF
ncf10464991
NKC
ph117043
NLG
51688
SUDOC
034116125
UIY
000051747
VIAF
185985901
Отримано з
Категорії
Дистрибутиви Linux
Linux
Приховані категорії:
Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine
Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title
Модуль:InfoboxImage:застарілий синтаксис зображень
Статті з джерелами з Вікіданих
Сторінки з простим МФА
Статті, що потребують прояснення
Вікіпедія:Запити на переклад
Сторінки, що використовують InterwikiLanglist
Linux
Додати тему
US