Rọ́síà - Wikipedia, ìwé-ìmọ̀ ọ̀fẹ́

Rọ́síà - Wikipedia, ìwé-ìmọ̀ ọ̀fẹ́
Jump to content
Lát'ọwọ́ Wikipedia, ìwé ìmọ̀ ọ̀fẹ́
Ìparapọ̀ Rọ́sìà
Russian Federation
Российская Федерация
Rossiyskaya Federatsiya
Àsìá
Àmì ọ̀pá àṣẹ
Orin ìyìn:
Государственный гимн Российской Федерации
(Russian)
Gosudarstvenny gimn Rossiyskoy Federatsii
transliteration
State Anthem of the Russian Federation
Olùìlú
àti ìlú tótóbijùlọ
Moscow
Àwọn èdè
ìṣẹ́ọba
Russian
official throughout the country;
27 others co-official
in various regions
Àwọn
ẹ̀yà
ènìyàn
Russians
79.8%,
Tatars
3.8%,
Ukrainians
2%,
Bashkirs
1.2%,
Chuvash
1.1%,
Chechen
0.9%,
Armenians
0.8%, other – 10.4%
Orúkọ aráàlú
Russian
Ìjọba
Federal
semi-presidential
democratic republic
President
Vladimir Putin
(Владимир Путин)
Prime Minister
Mikhail Mishustin
(Михаил Мишустин)
Chairman of the Federation Council
Valentina Matviyenko
(Валенти́на Матвие́нко)
UR
Chairman of the State Duma
Vyacheslav Volodin
(Вячеслав Володин)
UR
Aṣòfin
Federal Assembly
Ilé Aṣòfin Àgbà
Federation Council
Ilé Aṣòfin Kéreré
State Duma
Formation
Rurik Dynasty
862
Kievan Rus'
882
Vladimir-Suzdal Rus'
1169
Grand Duchy of Modcow
1283
Tsardom of Russia
1547
Russian Empire
1721
Russian Soviet Federative Socialist Republic
7 November 1917
Union of Soviet Socialist Republics
10 December 1922
Russian Federation
26 December 1991
Ìtóbi
Total
17,075,400
km
(6,592,800
sq
mi)
1st
Omi
(%)
13
(including
swamps
Alábùgbé
2010 estimate
141,927,297
9th
2021
census
146,171,015
Ìdìmọ́ra
8.4/km
(21.8/sq
mi)
217th
GDP
PPP
2009
estimate
Total
$2.126 trillion
8th
Per capita
$15,039
51st
GDP
(nominal)
2009
estimate
Total
$1.255 trillion
11th
Per capita
$8,874
54th
HDI
(2007)
0.817
Error: Invalid HDI value
71st
Owóníná
Ruble
RUB
Ibi àkókò
UTC
+2 to +12
Ìgbà
oru
DST
UTC
+3 to +13
Ojúọ̀nà ọkọ́
right
Àmì tẹlifóònù
+7
Internet TLD
.ru
.su
reserved), (
.рф
2009)
The Russian Federation is one of the successors to earlier forms of continuous statehood, starting from the 9
th
Century AD when
Rurik
, a
Viking
warrior, was chosen as the ruler of Novgorod, a point
traditionally taken as the beginning of Russian statehood
The .рф
Top-level domain
is available for use in the Russian Federation since the second quarter of 2009 and only accepts domains which use the
Cyrillic alphabet
Rọ́síà
pìpè
[ˈrʌʃə]
Rọ́síà
Росси́я
Rossiya
) tabi orile-ede
Ìparapọ̀ Rọ́sìà
Rọ́síà
Российская Федерация
pípè
[rɐˈsʲijskəjə fʲɪdʲɪˈraʦəjə]
listen
), je
orileijoba
ni apaariwa
Eurasia
. O je
orile-ede olominira
sistemu aare die
alasepapo
to ni
ipinle ijoba 83
. Rosia ni bode mo awon orile-ede wonyi (latiariwaiwoorun de guusuilaorun):
Norway
Finland
Estonia
Latvia
Lithuania
ati
Poland
(lati egbe
Kaliningrad Oblast
),
Belarus
Ukraine
Georgia
Azerbaijan
Kazakhstan
Saina
Mongolia
, ati
North Korea
. O tun ni bode omi mo Japan (lati egbe
Okun-omi Okhotsk
) ati Amerika (lati egbe
Bering Strait
).
Itan
àtúnṣe
àtúnṣe àmìọ̀rọ̀
Ojo ori ti o wa larin
àtúnṣe
àtúnṣe àmìọ̀rọ̀
Ni awọn 7th-9th sehin, East Slavic ẹya akoso nibi ati ki o ṣilọ lati agbegbe ti igbalode
Yukréìn
si agbegbe ti oorun apa ti igbalode Rọ́síà. Ni Aarin ogoro, awọn ilẹ ti awọn orilẹ-ede mejeeji jẹ apakan ti ipinlẹ kan, olu-ilu eyiti o jẹ Kyiv. Ni awọn 12th orundun Kievan Rus bẹrẹ lati disintegrate si lọtọ principalities. Ni ọrundun 12th, Yuri Drohoruky, ọmọ 6th ti ọmọ alade Kiev Volodymyr Monomakh, ko ni ẹtọ si itẹ ati nitorinaa ṣeto lati ṣẹgun awọn ilẹ ni ariwa ila-oorun.
Nitorinaa, ni aarin ọrundun 12th, awọn ẹya Slavic rii ara wọn ni awọn ilẹ ti Central Rọ́síà. Ṣaaju ki wọn to de, awọn ẹya ti o sunmọ awọn Finn ode oni gbe lori aaye ti Moscow, ti Dolgoruky ṣe ipilẹ bi ipinnu kekere kan. Ogun kan sele laarin awọn Vladimir-Suzdal Principality (aringbungbun Rọ́síà) ati Kyiv, eyi ti o yori si awọn oniwe-iyapa lati Kyivan Rus'
Alexander Nevsky - baba ti akọkọ alade ti Moscow
Lẹhin ikọlu Batu ni ọdun 1240, olori awọn ijọba ariwa, Alexander Nevsky, di ọmọ ti o gba Batu, ati ikopa Alexander ninu ogun ni ẹgbẹ Horde yori si ọmọ rẹ Daniil ọmọ ọdun 16, di ọmọ-alade akọkọ ti Ilu Moscow, eyiti o yori si idagbasoke Rọ́síà ti ode oni.Ilu nla igba atijọ miiran ni Rọ́síà ode oni ni Veliky Novgorod, eyiti o wa ni ogun nigbagbogbo pẹlu Moscow ati pe Moscow ṣẹgun nikan ni ọdun 1478.
Awọn orilẹ-ede Yukréìni ati Belarusian ti ojo iwaju ti yapa nikẹhin lati Rọ́síà iwaju ni ọdun 14th, di apakan ti Grand Duchy ti Lithuania (titi di ọdun 18th, awọn eniyan meji wọnyi sunmọ, awọn ọrọ ti awọn ede Yukirenia ati Belarusian paapaa ni bayi ṣe deede nipasẹ 84%).Ni opin ọrundun 15th, Golden Horde ti tuka sinu Crimean Khanate, Astrakhan ati Kazan Khanates, ati ilu Muscovite (Rọ́síà), eyiti o ja awọn ogun ifinran lemọlemọfún si awọn ọrẹ ati awọn aladugbo rẹ tẹlẹ, nipataki lodi si Grand Duchy ti Lithuania, ni pataki. Awọn ogun nigbagbogbo wa fun ilu Smolensk (eyiti o jẹ agbegbe ti Belarus tẹlẹ). Awọn eniyan Rọsia jade lati awọn ẹya East Slavic ti wọn si ṣe bi orilẹ-ede ti o yatọ ni akoko ti ipinle Muscovite
10
11
Awọn akoko ti nla àgbègbè awari
àtúnṣe
àtúnṣe àmìọ̀rọ̀
Ijọba ti Moscow jẹ ọkan ti Rọ́síà
Ni awọn 15-16th orundun, ohun Gbajumo ti Yukireniams ti a akoso - awọn Cossacks, jagunjagun ti o ni idaabobo awọn orilẹ-ède lati awọn ku ti awọn aladugbo wọn.
Awọn ara ilu Rọ́síà ode oni wa si awọn orilẹ-ede Yukiren ni ọrundun 17th, ati lakoko Ijakadi Yukirenia fun ominira wọn ati lati koju ikọlu Polandi labẹ idari Bohdan Khmelnytsky, adehun pẹlu Russia ti pari ni ọdun 1654.
Yukirenians won ko ifowosi kà laarin wọn ilu ati awọn ti a deede rán, pẹlu awọn miiran apa ti awọn Yukréìn olugbe, mejeeji Cossacks ati alaroje, lati fi agbara mu laala jin inu Russia, eyi ti o je kan ti o ṣẹ adehun ti 1654. (10.000 Ukrainians kú lati aimọ ipo nigba ti ikole ti Ladoga Canal)
12
13
Eyi yori si iṣọtẹ ti Hetman Ivan Mazepa ni ọdun 1708, ẹniti o fọ awọn ibatan pẹlu Rọ́síà ati pe o fẹ lati wa labẹ aabo Sweden
14
Ni 1775, Rọ́síà run awọn Yukréìni Cossacks ati awọn won kasulu - Sich, eyi ti yori si awọn ibi-enslavement ti Yukréìn ati awọn ilana ti
Rọ́síìfíkéṣọ̀n
- awọn osise iparun ti awọn Yukréìn ede ati asa nipa Rọ́síà.
Valuev ká ibere
Awọn apẹẹrẹ ti o han gbangba ti iru awọn eto imulo ni aṣẹ Ems (Эмский указ) ati aṣẹ ti Minisita Petr Valuev (Валуевский циркуляр), eyiti o fi ofin de awọn ara Yukiren lati lo ede abinibi wọn
15
20. orundun, igbalode itan
àtúnṣe
àtúnṣe àmìọ̀rọ̀
1914 Emperor Nicholas II ti gbesele ajọyọ ọdun 100 ti ibimọ onkọwe Yukirenia olokiki Taras Shevchenko ni Ijọba Russia
16
Ni ibẹrẹ ọdun 1917, Iyika Kínní ti Alexander Kerensky dari rẹ ṣubú ijọba ọba o si sọ Rọ́síà di olominira kan, fifun ọpọlọpọ awọn eniyan ti a ti nilara tẹlẹri ni anfaani lati ja fun ominira wọn
17
18
Lẹhin ti denin wa si agbara, o kede ogun abele ni Ijọba Rọ́síà tẹlẹ, apakan eyiti o jẹ ogun ti o waye ni 1917-1921 laarin Orilẹ-ede Ara ilu Yukirenia ati Rọ́síà Sọfieti, eyiti o yori si ipin ti Ukraine laarin Polandii ati Russia (lati ọdun 1922 Soviet Union)
19
Ni ọdun 1932-1933, ijọba Soviet labẹ Joseph Stalin ṣe Holodomor (ìyan ti a ṣeto ti artificial) ti ọpọlọpọ awọn orilẹ-ede agbaye mọ bi ipaeyarun ti awọn ara ilu Ukraini ati pe o gba ẹmi awọn eniyan to to 10 milionu
20
Ni 1937, NKVD (nigbamii fun lorukọmii ni Ile-iṣẹ Abẹnu Ilu Sọfieti) shot julọ ninu awọn Ukrainian intelligentsia, olori ti asa ati Imọ, ati awọn ti o ku ti won sin ni ikoko sinu Bykivnia igbo, ibi ti a iranti ti a ere lẹhin ti awọn Collapse ti Ilu Sọfieti
21
..
Maapu ti awọn ibudo ifọkansi Gulag ni akoko ijọba ijọba Stalin
Ni 1941-1945, awọn orilẹ-ede ti a ti tẹdo patapata nipasẹ awọn Nazis, gbogbo 5th Ti Ukarain alágbádá kú.
Ni awọn ọdun 1960-1980, ijọba Sọfieti ṣe awọn ipanilaya lodi si awọn alatako, fifiranṣẹ wọn si awọn ẹwọn ati fifi wọn si itọju ọpọlọ, awọn julọ olokiki dissident lati Ukraine ni Vasyl' Stus
22
23
24
Ni 1985-1991, Ilu Sọfieti ṣubu, ati ni Oṣu Kẹjọ 24, 1991, Ukraine kede ominira.
21st orundun
àtúnṣe
àtúnṣe àmìọ̀rọ̀
Lẹhin igba kẹta ti Vladimir Putin, eyiti o wa si agbara ni ọdun 2012, Rọ́síà bẹrẹ ijakadi pataki lori ominira ọrọ-ọrọ, ọran ti o ṣe akiyesi julọ eyiti o jẹ ọmọkunrin kan lati ilu Ufa ti a fi ranṣẹ si ile-iṣẹ atimọle ọdọ fun eto lati pa Kremlin run ni ere kọnputa kan. Jù bẹ́ẹ̀ lọ, kété lẹ́yìn tí ó dé orí ìjọba, ó bẹ̀rẹ̀ sí kó àwọn ọmọ ogun jọ nítòsí àwọn ẹkùn ìlà-oòrùn Yukréìn ó sì bẹ̀rẹ̀ ìpolongo pàtàkì kan nípa ìsọfúnni lòdì sí orílẹ̀-èdè náà.
Lati ṣetọju agbara, lẹhinna-Yukréìn Aare Viktor Yanukovych beere Putin lati fi awọn ọmọ-ogun ki o si gbogun ti Yukréìn ni 2013, yori si awọn ehonu mọ bi Euromaidan.
Papa ọkọ ofurufu Donetsk run nipasẹ Russia, 2014
Ní February 20, 2014, nígbà tí Yanukovych wà ní Kyiv, Rọ́ṣíà bẹ̀rẹ̀ iṣẹ́ rẹ̀ ní àgbègbè Crimean ní gúúsù Yukréìn, lẹ́yìn náà ni ó pèsè ààbò fún Yanukovych. Ni Oṣu Kẹrin Ọjọ 12, Ọdun 2014, Rọ́síà bẹrẹ ogun ni ila-oorun Yukréìn nigbati awọn ọmọ ogun nipasẹ oṣiṣẹ Iṣẹ Aabo Federal ti Rọsia Igor Girkin kolu ilu Sloviansk. Ni Oṣu Kẹwa ọjọ 13, Yukréìn ṣe ifilọlẹ ATO lati da ibinu Russia duro
25
26
27
28
Titi di ọdun 2022, Rọ́síà, nipasẹ ọmọlangidi "Donetsk Orílẹ̀-èdè", gbe ogun aṣiri kan si Yukréìn, eyiti nipasẹ 2022 ti dagba si ogun ni kikun. Ni ọdun 2022, ọpọlọpọ awọn ikede atako ogun waye kaakiri Rọ́síà, eyiti awọn iṣẹ aabo ti tẹmọlẹ
29
30
31
32
Ni Yukréìn, Rọ́síà n ṣe awọn odaran nla ti ogun, gẹgẹbi awọn agbegbe ibugbe ti ibon nlanla,
iparun pipe ti awọn ilu bii Mariupol
, ati inunibini si awọn ara ilu fun iduro ti Yukréìn wọn, pẹlu ijiya ni awọn ipilẹ ile ti awọn ile ni Kherson ti tẹdo.Ilufin ti o buruju julọ si awọn ara ilu ni Yukréìn ni ibon yiyan ni Bucha, ti o ṣe ni Oṣu Kẹta ọdun 2022, eyiti awọn oniwadi kan ṣe afiwe si ipakupa Katyn' ti 1940
33
34
Ọkan ninu ọpọlọpọ awọn ile iyẹwu ni Mariupol ti Rọ́síà run, ọpọlọpọ awọn ara ilu Yukirenia ni wọn sun laaye ninu awọn iyẹwu wọn lakoko awọn ikọlu afẹfẹ alẹ.
Ni awọn agbegbe ti o gba, awọn ara ilu Rọ́síà bẹrẹ iparun nla ti awọn iwe-ede Yukirenia lati awọn ile-ẹkọ ẹkọ, awọn ile ọnọ, ati awọn ile-ikawe ti ko ni ibamu pẹlu awọn iṣedede ti ete ti Ilu Russia, ati ṣẹda eto ti awọn ibudó “filtration” nibiti awọn ara ilu ti wa ni tubu ati jiya
35
36
37
..
àti ọ̀rọ̀ àpilẹ̀kọ náà Timofei Sergeytsev onímọ̀ ìṣèlú Rọ́ṣíà, “Kí Ni Ó Yẹ Kí Rọ́ṣíà Ṣe pẹ̀lú Ukraine?” (
Rọ́síà
Что Россия должна сделать с Украиной
) Akoitan ara ilu Amẹrika Timothy Snyder pe ni "iwe-afọwọkọ Rọ́síàn ti ipaeyarun"
38
39
Àwọn ìlú ní Rọ́síà
àtúnṣe
àtúnṣe àmìọ̀rọ̀
Krasnodar
Mọ́skò
Podolsk
Saint Petersburg
Smolensk
Vyborg
Ijoba ati ajeji eto imulo
àtúnṣe
àtúnṣe àmìọ̀rọ̀
Putin lakoko adirẹsi rẹ si orilẹ-ede naa
Awọn ohun elo ologun ti Rọsia ti samisi pẹlu lẹta Z
Awọn ọmọde Ti Yukréín pamọ lati awọn bombu ti Rọ́síà ni Mariupol ti o ti dóti
Ninu itan-akọọlẹ tuntun, ijọba Rọ́síà ti da ogun nla pẹlu ọpọlọpọ awọn orilẹ-ede: lodi si Chechnya ni 1994-1996 ati ni 1999-2009, lodi si Georgia ni 2008, ati lodi si Yukréín ni 2014 ti o tẹsiwaju titi di isisiyi ati pe o yipada si ikọlu ologun miiran ni 2022, eyiti o di ogun ti o tobi julọ ni Yuroopu lati 1945. Yato si itọju ika ti wọn ṣe si awọn ọmọ ogun Yukréín ti wọn mu, nipasẹ ipilẹṣẹ ti ara ẹni ti Putin, awọn irufin nla ni a ṣe, ni pataki lodi si awọn ara ilu Yukréín. Awọn irufin ti o ṣe pataki julọ ti a ṣe ni 2022 pẹlu: ipakupa ni agbegbe Kyiv ti awọn ọmọ ogun Rọ́síà ṣeto ati idọti Mariupol. Ni afikun, wọn ṣẹda eto ti awọn ibudó ti a pe ni awọn ibudó “filtration,” nibiti awọn ọmọ ogun Rọ́síà ati awọn iṣẹ pataki ti n jiya awọn ara ilu Yukréín nitori awọn iwo wọn ti o ṣe atilẹyin Yukréín ati atako si ijọba, wọn si ge awọn tatuu ti o ni awọn aami Yukréín kuro. Awọn iṣẹlẹ ti idaloro ati ipaniyan ti awọn ara ilu ti o sọ ede Yukréín, pẹlu awọn ọmọde, ni a gbasilẹ — wọn fipa ba awọn ọmọde ati yinbọn pa wọn ni oju awọn obi wọn, wọn si ran wọn lọ si Rọ́síà ati fi wọn sinu awọn ile itọju ọmọde. Lakoko ogun Rọ́síà-Yukréín, ni Oṣu Keje ọjọ 8, ọdun 2024, nipasẹ aṣẹ ti ara ẹni ti Vladimir Putin, awọn ọmọ ogun Rọ́síà ṣe awọn ikọlu ohun ija nla lori awọn ilu Nigeria ati ni imomose ba ile-iwosan alakan ọmọde akọkọ ti orilẹ-ede run. Àwọn ìwà ọ̀daràn ogun tí Rọ́ṣíà ṣẹ̀ ní Yukréín fẹ́rẹ̀ẹ́ jọra pẹ̀lú àwọn tí wọ́n ti ṣe tẹ́lẹ̀ ní Georgia àti Chechnya, ṣùgbọ́n níwọ̀n bí Yukréín ti jẹ́ orílẹ̀-èdè tó tóbi jù lọ ní Yúróòpù, ìwọ̀n wọn ti pọ̀ jù ní ìgbà mẹ́wàá
40
41
42
43
44
45
46
Alakoso alatako Rọ́síà Alexei Navalny pa lori awọn aṣẹ ti ara ẹni ti Putin
Putin ṣe iro awọn abajade idibo aarẹ ati pẹlu iranlọwọ awọn ẹlẹṣẹ ati Iṣẹ Aabo Federal ti Rọ́síà, o pa awọn alatako oloselu rẹ kuro. Lara awọn olufaragba olokiki julọ ti ijọba rẹ ni: Alexander Litvinenko (ti a pa ni 2006), ẹniti o ṣapejuwe ni kikun bi Putin, nigbati o n ṣiṣẹ ni AFR, ṣeto awọn bugbamu ti awọn ile ni gbogbo Rọ́síà, ti n ṣafihan wọn bi awọn ikọlu apanilaya nipasẹ awọn Chechen, ati lori ipilẹ yii Rọ́síà bẹrẹ awọn ogun meji lodi si Chechnya. Boris Nemtsov (ti a pa ni 2015), ẹniti o sọrọ lodi si ifinran Rọ́síà ni Yukréín. Aarẹ Yukréín nigba naa pe Nemtsov ni “orilẹ-ede Rọ́síà ati ọrẹ timọtimọ ti Yukréín.” Alexei Navalny (ti o ku ni 2024) ati awọn ọmọ ẹgbẹ ti ajo rẹ ti a mọ fun awọn iwadii iwa-ibajẹ ati awọn iwadii awọn irufin ogun Rọ́síà ni awọn orilẹ-ede miiran. Ni afikun, wọn da ọmọbinrin Yukréín kan lẹjọ, Irina Navalna, ti o wa ni agbegbe ti Rọ́síà ti gba, si ẹwọn ọdun 8 nikan nitori orukọ idile rẹ jẹ Navalny. Oluyaworan ọdọ Rọ́síà kan, Dasha Skochilenko, ni a yọ kuro ni iṣẹ ati fi sinu tubu fun ṣiṣẹda awọn aworan ti o lodi si ogun ni atilẹyin Yukréín. Ni afikun, awọn ọdọ meji lati ile-iwe giga ni Nizhny Novgorod ni olukọ wọn fun ni awọn iṣẹ aabo fun awọn ọrọ ti o lodi si ogun, lẹhinna wọn ran wọn lọ si ile-itọju awọn ọdọ. Ni apapọ, lakoko ijọba Putin, ẹgbẹẹgbẹrun awọn ọdọ ni Rọ́síà ni wọn fi sinu tubu fun awọn idi iṣelu ati fun atilẹyin Yukréín. Idaniloju ti ọmọbirin kekere kan, Masha Moskaleva, ti o ṣẹda aworan ti o lodi si ogun ni atilẹyin Yukréín lodi si awọn irufin Rọ́síà, tun jẹ olokiki pupọ, lẹhin eyi ti baba rẹ jẹ idaloro ati idajọ si ẹwọn ọdun 2
47
48
49
50
51
Íjápọ ati awọn orisun
àtúnṣe
àtúnṣe àmìọ̀rọ̀
Wikimedia Commons
ní àwọn amóunmáwòrán bíbátan mọ́:
Category:Russia
Àyọkà yìí tàbí apá rẹ̀ únfẹ́ àtúnṣe sí.
Ẹ le
fẹ̀ jù báyìí lọ
tàbí kí ẹ
ṣàtúnṣe
rẹ̀ lọ́nà tí yíò mu kúnrẹ́rẹ́. Ẹ ran Wikipedia lọ́wọ́ láti
fẹ̀ẹ́ jù báyìí lọ
Awon Itokasi
àtúnṣe
àtúnṣe àmìọ̀rọ̀
Àṣìṣe ìtọ́kasí: Invalid

tag; no text was provided for refs named
gen
Federal State Statistics Service of Russia
"Russia"
. International Monetary Fund
. Retrieved
2010-02-02
Human Development Report 2009
. The United Nations. Retrieved 5 October 2009.
(Rọ́síà)
"Russia allowed to register Internet domains in Cyrillic"
. Interfax
. Retrieved
2008-07-20
"The Constitution of the Russian Federation"
(Article 1)
. Retrieved
25 June
2009
Прибалтийско-финские народы России / Отв. ред. Е.И. Клементьев, Н.В. Шлыгина. — М.,: Наука, 2003. — С. 361. — 671 с.
Тарас А. Е. Войны Московской Руси с Великим княжеством Литовским и Речью Посполитой в XIV—XVII вв. — М.; Минск : АСТ; Харвест, 2006. — 800
Русско-литовские и русско-польские войны // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907
Кром М. М. Стародубская война (1534—1537). Из истории русско-литовских отношений. — М.: Рубежи XXI, 2008.
Записки о Московіи XVI вѣка сэра Джерома Горсея. Переводъ съ англійскаго Н. А. Бѣлозерской. Съ предисловіемъ и примечаніями Н. И. Костомарова.— С.-Петербургъ: Изданіе А. С. Суворина, 1909. — 159 с.
XIVЯК МОСКВА ЗНИЩИЛА ВОЛЮ ДРУКУ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ
Собственноручное наставление Екатерины II князю Вяземскому при вступлении им в должность генерал-прокурора (1764 года)
Об отмене стеснений малорусского печатного слова
ВАЛУЄВСЬКИЙ ЦИРКУЛЯР
Ювілей Т.Г. Шевченка і студентські заворушення в Києві 100 років тому
Корніеєнко Агніешка Розстріляне відродження / Rozstrzeelane odrodzenie, Краків-Перемишль 2010 (пол.), 272 с.
Від українізації до русифікації. Інформаційний бюлетень ЗП УГВР. — Ч. 2. — Нью-Йорк, 1970.
Репресовані кінематографісти. Актуальна пам'ять: Статті й документи /Кінематографічні студії. Випуск п'ятий. — К.: «Кіно-Театр»; «АРТ КНИГА», 2017. — 176 с.
Історія української літератури XX століття: у 2 кн.: 1910—1930-ті роки: Навч. посібник/ за ред. В. Г. Дончика. — Кн. 1. — К.: Либідь, 1993. — С. 21.
Українська література XX століття: навч.-метод. посіб. для студентів 2-го курсу, які навчаються за спец. 035 — Філологія (заоч. форма) / Нар. укр. акад., каф. українознавства; упоряд. О. В. Слюніна. — Харків: Вид-во НУА, 2018. — 128 с.
Каганов Ю. О. Опозиційний виклик: Україна і Центрально-Східна Європа 1980-х — 1991 рр. — Запоріжжя, 2009.
Каганов Ю. О. Опозиційний виклик: Україна і Центрально-Східна Європа 1980-х — 1991 рр. — Запоріжжя, 2009.Касьянов Г. В. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960- 80-х років. — К., 1995
Русначенко А. М. Національно-визвольний рух в Україні середина 1950-х — початок 1990-х років. — К., 1998.
Террористы привязали мужчину с украинским флагом к столбу в Зугрэсе
Попавший в плен боец АТО рассказал об издевательствах толпы у "столба позора"
НЕZЛАМНІ: Ірина Довгань - історія донеччанки, катованої окупантами за допомогу українським бійцям
Патріотка Ірина Довгань, яку катували терористи, розповіла, чому не вважає себе героїнею
Laruelle M. Accusing Russia of fascism (англ.) // Russia in Global Affairs. — 2020. — Iss. 18, no. 4. — P. 100—123.
Garaev D. The Methodology of the ‘Russian World’and ‘Russian Islam:’New Ideologies of the Post-Socialist Context (англ.) // The Soviet and Post-Soviet Review. — 2021. — Iss. 48, no. 3. — P. 367—390.
Лариса Дмитрівна Якубова. Рашизм: звір з безодні. — Akademperiodyka, 2023. — 315 с.
Tsygankov, Daniel Beruf, Verbannung, Schicksal: Iwan Iljin und Deutschland // Archiv fuer Rechts- und Sozialphilosophie. — Bielefeld, 2001. — Vol. 87. — 1. Quartal. — Heft 1. — S. 44—60.
Москалёв Алексей Владимирович
Пошкоджена будівля медзакладу, є загиблі: РФ завдала повторного удару по Києву
'You can't imagine the conditions' - Accounts emerge of Russian detention camps
Mariupol Women Report Russians Taking Ukrainians To 'Filtration Camps'
Ukrainians who fled to Georgia reveal details of Russia’s ‘filtration camps’
Russia's genocide handbook
Это настоящий концлагерь: 21 фильтрационный лагерь создали оккупанты на Донетчине
You can’t imagine the conditions' — Accounts emerge of Russian detention camps"
. Archived from
the original
on 2022-05-18
. Retrieved
2024-09-23
Unknown parameter
url-status=
ignored (
help
"Mariupol Women Report Russians Taking Ukrainians To 'Filtration Camps
. Archived from
the original
on 2022-05-21
. Retrieved
2024-09-23
Unknown parameter
url-status=
ignored (
help
"Ukrainians who fled to Georgia reveal details of Russia’s ‘filtration camps’"
. Archived from
the original
on 2022-07-18
. Retrieved
2024-09-23
Unknown parameter
url-status=
ignored (
help
"Russia’s «Filtration Camps» in Eastern Ukraine"
. Archived from
the original
on 2009-11-27
. Retrieved
2024-09-23
Unknown parameter
url-status=
ignored (
help
Как обстреляли «Охматдет»
Удар по детской больнице в Киеве был нанесен российской крылатой ракетой Х-101, установил Bellingcat с помощью 3D-модели
Число жертв российского удара по Украине выросло до 37 человек
Ìjápọ̀ tí kò ṣiṣẹ́ mọ́
«Кто бы знал, что фамилия будет людей превращать в нелюдей». История украинки Ирины Навальной, приговоренной к 8 годам по делу о теракте
"Убитый в Буче местный житель оказался родственником Алексея Навального"
. Archived from
the original
on 2022-04-22
. Retrieved
2025-08-31
Художницу Сашу Скочиленко приговорили к 7 годам колонии по делу об антивоенных ценниках
"В России директор школы донесла силовикам на воспитанников за разговор на кухне о войне в Украине"
. Archived from
the original
on 2024-09-19
. Retrieved
2025-08-31
Отец Маши Москалевой, нарисовавшей антивоенный рисунок, вышел на свободу. Его приговорили к двум годам колонии по делу о «дискредитации» армии
Àwọn
orílẹ̀-èdè apàṣẹ àti àwọn àgbègbè aláìlómìnira
ilẹ̀
Europe
Àwọn
orílẹ̀-èdè apàṣẹ
Albáníà
Àndórà
Arméníà
Austríà
Azerbaijan
Bẹ̀lárùs
Bẹ́ljíọ̀m
Bósníà àti Hẹrjẹgòfínà
Bùlgáríà
Kroatíà
Kíprù
Tsẹ́kì Olómìnira
Dẹ́nmárkì
Estóníà
Fínlándì
Fránsì
Georgia
Jẹ́mánì
Gríìsì
Húngárì
Íslándì
Írẹ́lándì
Itálíà
Kazakhstan
Látfíà
Líktẹ́nstáìnì
Lithuéníà
Lúksẹ́mbọ̀rg
Makẹdóníà
Máltà
Móldófà
Mónakò
Montenẹ́grò
Nẹ́dálándì
Nọ́rwèy
Pólàndì
Pọ́rtúgàl
Románíà
Rọ́síà
San Màrínò
Serbia
Slofákíà
Sloféníà
Spéìn
Swídìn
Swítsàlandì
Túrkì
Ukréìn
Ilẹ̀ọba Aṣọ̀kan
Ìlú Vatikan
Àwọn
orílẹ̀-èdè pẹ̀lú ìdámọ̀ díẹ̀
Abkhazia
Kosovo
Nagorno-Karabakh
Northern Cyprus
South Ossetia
Transnistria
Àwọn
ilẹ̀ aláìlómìnira
àti ibòmíràn
Denmark
Faroe Islands
Finland
Åland Islands
Norway
Svalbard
United Kingdom
Akrotiri and Dhekelia
Gibraltar
Guernsey
Isle of Man
Jersey
Àwọn
orílẹ̀-èdè àti ibi aláìlómìnira
ní
Ásíà
Àwọn orílẹ̀-èdè
Afghanístàn
Arméníà
Àwọn Ẹ́mírétì Árábù Aparapọ̀
Azerbaijan
Báháráìnì
Bangladẹ́shì
Bhùtán
Brunei
Burma
Ẹ́gíptì
Fiẹtnám
Filipínì
Georgia
Índíà
Indonésíà
Ìránì
Irak
Ísráẹ́lì
Japan
Jọ́rdánì
Kàmbódíà
Kàsàkstán
Katar
Kíprù
Kòréà Àríwá
Kòréà Gúúsù
Kùwéítì
Kirgistani
Láọ̀s
Lẹ́bánọ́nì
Malaysia
Maldives
Mòngólíà
Nepal
Oman
Pakístàn
Rọ́síà
Ṣáínà
Ṣáínà (Taiwan)
Sáúdí Arábíà
Singapore
Sri Lanka
Síríà
Tajikistan
Tháílàndì
Timor-Ìlàòrùn
Túrkì
Turkmẹ́nìstán
Ùsbẹ̀kìstán
Yemen
States with limited recognition
Abkhazia
Apáàríwá Kíprù
Gúúsù Ossetia
Nagorno-Karabakh
Palẹstínì
Ṣáínà (Taiwan)
Dependencies
àti
Special Administrative Regions
Austrálíà
Erékùṣù Kérésìmesì
Àwọn Erékùṣù Kókósì (Keeling)
Orílẹ̀-èdè Olómìnira àwọn Ará ilẹ̀ Ṣáínà
Họ́ng Kọng
Màkáù
Ilẹ̀ọba Aṣọ̀kan
Akrotiri àti Dhekelia
Agbègbè Òkun Índíà Brítánì
Jẹ́ kíkójáde láti "
Àwọn ẹ̀ka
Country articles requiring maintenance
Pages using infobox country with unknown parameters
Articles containing Russian-language text
Pages with citations using unsupported parameters
All articles with dead external links
Articles with dead external links from January 2026
Articles with invalid date parameter in template
Articles with permanently dead external links
Pages using duplicate arguments in template calls
Rọ́síà
Àwọn orílẹ̀-èdè Europe
Pages with reference errors
Ẹ̀ka bíbòmọ́lẹ̀:
Ẹ̀kúnrẹ́rẹ́
Rọ́síà
Àfikún orí-ọ̀rọ̀