Кримськотатарська мова — Вікіпедія

Кримськотатарська мова — Вікіпедія
Перейти до вмісту
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Не плутати з
татарською
— мовою татар.
Кримськотатарська мова
Qırımtatar tili, Qırım tili
Розповсюдження кримськотатарської мови
Поширена в
Україна
Румунія
Узбекистан
Регіон
Східна Європа
Носії
475 540
Писемність
латиниця і кирилиця
Класифікація
Тюркські мови
Кипчацькі мови
Половецько-кипчацькі
Офіційний статус
Офіційна
АР Крим
Україна
Коди мови
ISO 639-1
ISO 639-2
crh
ISO 639-3
crh
SIL
crh
IETF
crh
Вікіпедія
Вікіпедія має розділ
кримською мовою
Baş Saife
Текст кримськотатарською
Кримськотата́рська мо́ва
Qırımtatar tili
) або
Кри́мська мова
Qırım tili
) —
тюркська мова
, рідна мова
кримських татар
. Належить до
кипчацько-половецької групи
Аглютинативна мова
з елементами
аналітизму
. Поширена переважно в
Криму
та в районах компактного проживання кримських татар —
Туреччині
Узбекистані
та континентальній
Україні
У письмі
паралельно використовують
латинку та кирилицю, до 1920-х років використовували арабське письмо. Мова сформувалася у XIV—XVII на основі
кипчацьких мов
Криму
. Була однією з офіційних мов
Кримського ханства
. За часів СРСР втратила багатьох носіїв внаслідок
депортації
та
русифікації
кримських татар.
Багаторічна заборона на вивчення кримськотатарської мови та цілеспрямований
лінгвоцид
призвели до того, що
ЮНЕСКО
зарахувало її до числа
мов, що знаходяться під серйозною загрозою зникнення
seriously endangered
//
sérieusement en danger
. Наразі кримськотатарська мова в Криму лише іноді має декоративні функції або немає зовсім ніяких. Вивчення кримськотатарської у школах у Криму здійснюється «на добровільній основі». Насправді ж, на батьків чиниться тиск, внаслідок чого вони вказують
російську
як «рідну мову» і як мову навчання. Якщо все ж таки в школі існує предмет рідна мова, то на ньому або додатково вивчають російську мову, або він є факультативним, тобто необов'язковим, і зазвичай стоїть у розкладі останнім уроком.
Назви
ред.
ред. код
Кримськотатарська мова
Qırımtatar tili, Къырымтатар тили
) — сучасна наукова та кримськотатарська назва.
Кримська мова
Qırım tili, Къырым тили
) — кримськотатарська історична
та сучасна назва.
Татарська мова
архаїчна
українська назва та просторічна сучасна назва.
Класифікація
ред.
ред. код
Докладніше:
Тюркські мови
та
Кипчацькі мови
Кипчацькі мови:
Кипчацько-булгарські мови
Ногайські та киргизькі мови
Кипчацько-половецькі мови
Кипчацько-половецькі мови:
Кумицька мова
Караїмська мова
Карачаєво-балкарська мова
Кримськотатарська мова
Урумська мова
Ностратичні мови
(гіпотеза)
Алтайські мови
(гіпотеза)
Тюркські мови
Власне тюркські мови
Огузькі мови
(Південнозахідні тюркські мови)
Огузькі ka-діалекти
узбережний діалект кримськотатарської
Кипчацькі мови
(Північнозахідні тюркські мови)
Кипчацько-ногайські мови
(Ногайсько-кипчацькі; Ногайські мови)
степовий діалект кримськотатарської
Кипчацько-половецькі мови
(Половецько-кипчацькі; Половецькі мови)
Вірмено-кипчацька мова
Караїмська мова
Карачаєво-балкарська мова
Кримськотатарська мова
(літературна;
середній діалект кримськотатарської
Кримчацька мова
Кумицька мова
Мамлюцько-кипчацька мова
Половецька мова
Урумська мова
† —
мертва мова
Діалекти
ред.
ред. код
Докладніше:
Діалекти кримськотатарської мови
Діалекти кримської мови:
Середній
. Найпоширеніший діалект, що ним розмовляють ті, хто до
депортації 1944 року
мешкав у гірській та (північно-)передгірній частині Криму. Є проміжним між двома іншими та має як огузькі, так і кипчацькі риси. Саме на ньому базується літературна кримськотатарська мова.
Південний
або
узбережний
. Діалект колишніх мешканців
південного узбережжя Криму
належить до
огузької
підгрупи і є дуже близьким до турецької мови. Цей діалект містить велику кількість
грецьких
та
італійських
запозичень через те, що більшість кримських татар південного узбережжя є нащадками тюркізованих та
ісламізованих
греків
генуезців
Степовий
або
північний
. Діалект кримських татар-степовиків належить до
кипчацько
половецької
підгрупи
тюркських мов
. Найближчі до нього мови —
карачаєво-балкарська
кумицька
та
ногайська
Історія
ред.
ред. код
Розрізняють три історичні етапи розвитку кримськотатарської мови
період давньої мови
(eski qırımtatar tili)
XIII—XV ст.
період середньої мови
(orta qırımtatar tili)
XV — пер. чверть XX ст.
період нової мови
(yañı qırımtatar tili)
з пер. чверті XX ст. і донині.
Три
кримськотатарські діалекти
сформувалися в основному в період Середньовіччя на основі кипчацьких і огузьких говірок тюркомовного населення Криму. Сильні відмінності між діалектами пояснюються тим, що процес
етногенезу
кримських татар — дуже складний, і в ньому брали участь як тюркські, так і нетюркські народи. Водночас офіційними письмовими мовами Кримського ханства були
чагатайська
османська турецька мови
. До XIX століття літературною мовою кримських татар був тюркі́ Криму (кримський тюркі).
Найдавніші пам'ятки кримськотатарської мови належать до XVII ст. («про похід
Іслям Ґерая
на Польщу»
Джан-Мухаммеда
, 1648—1649 рр.)
і XVIII ст. («Ассеб-ус-сейяр»
(Сім планет)
Сеїда Мухаммеда Різи
. «Ель-мугіт-уль-бурхані»
(Океан доказів)
10
і видають на собі впливи османської літературної мови тих часів.
У пізніші часи письмово-літературна мова кримських татар не була однорідною. Мова частини літератури (преси, публіцистики, навчальної літератури) й надалі лишалася під впливом турецької (пор. мова газети
«Терджиман»
, яку видавав
пантюркізт
Ісмаїл Гаспринський
). Інша частина була одноріднішою, але й вона підпадала під зовнішній вплив (пор. мова газети «Ватан хадімі» (
Слуга Батьківщини
), яку видавала група
Абдурешида Медієва
, опозиційна щодо діяльності Гаспринського). При цьому мова Гаспринського, на відміну від сучасної, базувалася на
південнобережному
, огузькому діалекті.
Неоднорідність кримської літературної мови збереглася аж до 1920-х.
1928
року в Криму пройшла лінгвістична конференція, яка ухвалила рішення про створення нової літературної мови на основі
середнього діалекту
(бо саме цей діалект має найбільше носіїв і є однаково зрозумілим для носіїв двох інших). Саме цю, другу літературну мову,
кодифікація
якої почалася в 1920-ті роки, використовують загалом і досі.
1944 року радянська влада
депортувала
кримських татар до Узбекистану. Згодом там почали виходити кримськотатарські періодичні видання. Існувала також самвидавна література кримськотатарською мовою, зокрема великий масив спогадів про війну та переселення. Також виходила література на еміграції (переважно в Туреччині).
З 1990-х років кримськотатарські видання знову виникають у Криму, а пізніше було засновано телевізійний канал
ATR
, який веде частину передач кримськотатарською мовою. Було знято низку
фільмів
кримськотатарською мовою.
З червня 2024 року в
Google-перекладачі
з'явилася кримськотатарська мова, яка стала доступною для перекладу
11
12
13
Поширення
ред.
ред. код
Частка населення, що назвало рідною мовою кримськотатарську за переписом 2001 р.
Частка населення у сільрадах і містах Криму, що вказало кримськотатарську мову рідною за переписом 2001
Кількість носіїв
ред.
ред. код
Докладніше:
Кримськотатарська мова в Україні
Загальна чисельність людей, що розмовляють кримськотатарською мовою, на теренах колишнього
СРСР
становить приблизно 350 тис. осіб, з яких майже 250 тис. — в
Криму
. Надійні дані про чисельність носіїв мови в
Туреччині
відсутні через офіційну політику турецького уряду, що не визнає мов
національних меншин
. За різними оцінками, кількість кримських татар, що живуть у Туреччині, і їхніх нащадків складає від 50—150 тис. до 4—6 млн. Більш реалістичними є цифри між 150 тис. до 1 млн
14
Серед мов України кримськотатарська посідає четверте місце за чисельністю носіїв після української, російської та румунської. Найвищий відсоток носіїв мови у сільських районах Криму — Білогірському (28,9 %), Кіровському (24,0 %), Совєтському (21,2 %), Джанкойському (20,4 %), Бахчисарайському (20,1 %). Окрім Криму, мова поширена на півдні Херсонської області.
Статус
ред.
ред. код
Згідно з
Конституцією АР Крим
, кримськотатарській мові забезпечено захист. Де-факто мова має офіційний статус на території Криму
15
. Кожен громадянин має право у відповідь на свій запит отримати урядові документи кримською мовою (паспорт, свідоцтво про народження тощо)
16
. Мову використовують на офіційних табличках (при чому спорадично використовують або кириличну, або латинську графіку). До депортації 1944 року кримськотатарська мала офіційний статус у
Кримській АРСР
17
18
19
20
В Україні кримськотатарська є однією з мов середньої освіти. Станом на 2011 рік у Криму діяло 15 шкіл і 1 дошкільний навчальний заклад із кримськотатарською мовою
21
22
У січні 2023 року в Україні було створено Національну комісію з питань кримськотатарської мови, що має її захищати
23
Вплив на українську мову
ред.
ред. код
Українська мова має близько 4000 тюркізмів, серед них є кримськотатарські. Половиною з них українці послуговуються щоденно:
гарбуз, килим, кишмиш, отара, туман, тютюн, штани, карий
тощо. Решта — це історизми, що описують речі чи явища, яких вже немає в сучасному побуті
24
У списку нижче наведено приклади українських слів, які можуть бути ідентифіковані як запозичення з кримської мови. Більшість слів подаються згідно з працею «Тюркська лексична скиба українського словника»
Гриця Халимоненка
25
. Інші джерела вказані в примітках.
Авран
кримс.
auran
, від
auru
(«хворіти, відчувати біль») <
avrı
ком. 1
; порівн.
уйг.
auradan
«гостриця»
);
Айва
кримс.
ayva
25
26
Алмаз
кримськотат.
тур.
elmaz, elmas
араб.
الماس‎
трансліт.
al-mās
грец.
ἀδάμας
(буквально — «незламний»); порівн.
половецьк.
almas
Аркан
кримс.
arqan
(«канат»), від
arqı- ~ arqa-
(«плести, в'язати»)
27
28
Байрам
кримськотат.
тур.
bayram
(«свято»), не зовсім ясного походження;
Балик
кримс.
balıq
(«риба»)
25
29
Барс
кримс.
bars
(«тигр»), не зовсім ясного походження
30
Буза
кримс.
buza
(«напій з квашеного проса або кислого молока»), не зовсім ясного походження;
Жерделя
кримс.
zerdali
(«дрібна абрикоса») <
перс.
زردآلو‎
трансліт.
zard-ālū
, від‎
zard
(«жовтий») +
ālū
(«слива»);
Кандиль
кримс.
qandil
(сорт яблук);
Карагач
кримс.
karagaç
(«в'яз»);
Килим
кримськотат.
тур.
kilim
перс.
گلیم‎
трансліт.
kilim
(«невеликий килим»);
Киргик
кримс.
qırgıy
(«яструб-перепелятник»);
Куман
кримс.
quman
(«джбан на омивання»);
Локшина
кримс.
laqșa
перс.
لکچه‎
трансліт.
lakče
(«плоскі шматки тіста, зварені в юшці»);
Марафет
кримськотат.
тур.
marifet
(«знання, майстерність, мистецтво, викрутас, хист, спритність, вигадливість, витівка, штукенція») <
араб.
معرفة‎
трансліт.
ma’rifat
(«знання»);
Мешти
кримськотат.
тур.
mest
(«домашні сап'янці»), не зовсім ясного походження;
Огир
кримс.
ayğır
(«жеребець»);
Отара
кримс.
otar
(«паша»; «гурт овець»), від
ot-
(«трава»). Але може бути й запозиченням з
північнокавказьких
тюркських мов
31
32
, або давнішим — з мови
булгар
чи
хозар
25
​;
Пай
кримс.
pay
(«доля, частка»);
Сапет
кримськотат.
тур.
sepet
(«плетена корзина»; «кошичок») <
перс.
سبد‎
трансліт.
sebed
(«кошик»);
Тура
кримс.
tura
(«шахова фігура»)
25
. Але може бути й запозиченням з
фр.
tour
(«башта»; «шахова фігура»)
33
Тютюн
кримс.
tütün
, від
tüt-
(«диміти»);
Хурма
кримськотат.
тур.
hurma
(«фінік») <
перс.
خرما‎
трансліт.
xurmā
25
34
Чагар
кримс.
çağarlıq
(«кущі, чагарник»);
Чалма
кримськотат.
тур.
çalma
(«тюрбан, завій»), пов'язане з
çalmak
(«обмотувати, обвивати»)
35
Чардак
кримськотат.
тур.
çardaq
(«ґанки») <
перс.
چهارتاق‎
трансліт.
čārtāq
(буквально — «чотири стовпи»);
Чебурек
кримс.
çibäräk
, від
çiy
(«недопечений, сирий») +
börek
(«пиріг»);
Чек
(«рисове поле») <
кримс.
çeki
(«борозна»);
Яйла
кримс.
yayla
(«яйла»; «гірське плато, де пасуть влітку худобу»; «плоскогір'я») <
ст.-тюрк.
jajla
(«проводити літо»), пов'язане з jaj («літо»)
25
36
Яшма
кримс.
yaşim
араб.
يشم‎
трансліт.
yašm
(«нефрит»).
Серед них історизми:
ред.
ред. код
Аманат
кримс.
amanat
(«заручник»; «посилка») <
араб.
أمانة‎
трансліт.
’amāna
(«річ, яку віддали на зберігання»; «заклад»; «заручник»); порівн.
половецьк.
amanat
Бей
кримс.
bey
(«пан») <
ст.-тюрк.
beg
(«вождь, князь, пан, владний зверхник»);
Бунчук
кримс.
bunçuq
(«черепашки, кульки, намисто на шиї коня»)
37
Кайдани
кримськотат.
тур.
qaydani
араб.
قيدان‎
трансліт.
qaydāni
двоїна
від
qayd
Козак
кримс.
qazaq
(«вільна, незалежна людина»; «шукач пригод, бродяга»)
38
, від
qaz-
(«копати»); порівн.
половецьк.
cosac
(«варта, чота»)
39
25
​;
Мажа
кримс.
macar
(«велика довга гарба»; буквально — «угорець»);
Очкур
кримс.
uçqur
(«шнурок у верхній частині штанів або шароварів»), від
uç
iç
(«внутрішня частина, серцевина») +
qur
(«пояс»);
Чигир
кримс.
çığır
Ясир
кримс.
yäsir
, або
yasir
25
​ («полонений, бранець, раб, невільник») <
араб.
أسير‎
трансліт.
’asīr
(«полонений, бранець»; буквально — «зв'язаний»), від
’asara
(«брати в полон»)
40
Лексика
ред.
ред. код
Лексика кримськотатарської мови, у своїй основі кипчацька, містить значну кількість елементів південно-західних мов, завдяки чому в мові виникло чимало синонімів. Окрім того, потужними були впливи булгаро-хозарських та давньоогузьких говорів, а пізніше — турецької та ногайської мов.
Крім того, кримськотатарські говори зазнали впливу багатьох місцевих нетюркських мов: готської, грецької, аланської, єврейської, італійської, вірменської, монгольської, калмицької, давньоукраїнської, а згодом української, російської, румунської, грузинської, черкеської та циганської. Під впливом місцевої грецької мови в Криму сформувалася особлива
урумська мова
(мова тюркомовних греків
урумів
, яких 1778 року було депортовано до
Надазов'я
і які живуть там дотепер у 30 заснованих ними селах та в місті Маріуполі).
Кількість арабських і перських запозичень, що потрапили до мови ще в епоху
Золотої Орди
, було суттєво скорочено в радянський період. На їхнє місце влилися слова західноєвропейського та російського походження (переважно технічні терміни).
Корпус кримськотатарської мови
ред.
ред. код
У жовтні 2022 року
Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій України
оголосило про початок збору друкованих та онлайн-джерел кримськотатарською для майбутнього
Національного корпусу кримськотатарської мови
(НККМ) — у межах реалізації Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022—2032 роки
41
42
. Станом на 24 січня 2023 року до каталогу внесено понад 40 тис. друкованих сторінок (359 матеріалів понад 100 авторів), серед яких число газети
«Терджиман»
1883 року. Проєкт реалізується за підтримки Мінреінтеграції, швейцарсько-української Програми EGAP Фонду Східна Європа, та
Київського університету
43
. 29 листопада 2023 року проєкт було презентовано
44
Засоби масової інформації
ред.
ред. код
ЗМІ кримськотатарською мовою, що були/є активними після
повернення кримських татар із депортації
ATR
Радіо Свобода
Qırım Aqiqat
Къырым
Мейдан
Къырым Алеми
Avdet
Янъы Дюнья
Йылдыз
Література
ред.
ред. код
Докладніше:
Кримськотатарська література
Ісмаїл Гаспринський
— кримськотатарський письменник і просвітитель
Одним із перших літературних творів Криму була поема «Юсуф і Зулейха»
Махмуда Киримли
, написана в XIII ст. Середньовічна кримськотатарська література була представлена передовсім поезією. Це був період палацової літератури, тобто її авторами були хани та аристократи.
Ключовою постаттю кінця ХІХ — початку XX ст. був
Ісмаїл Гаспринський
, який працював над формуванням нової літературної мови та заклав основи оповідання та роману в кримськотатарській літературі. У XX столітті
Ешреф Шем'ї-заде
докладав зусиль до створення новітньої кримськотатарської поезії.
На розвиток кримськотатарської літератури радянського післявоєнного періоду сильно вплинув факт
депортації
кримських татар в Узбекистан. Таким чином було перервано літературну традицію. Сам факт існування кримськотатарської літератури та найважливіших її авторів замовчувався до 1970-х років. У 1970—1980-х роках зазнала розвитку проза.
Для сучасної кримськотатарської прози характерна традиційність культури ісламу (
суфізм
, етика
Корану
). Вплив європейського постмодернізму та авангарду обмежений.
Фонетика
ред.
ред. код
Голосні
ред.
ред. код
Система голосних у кримській мові є близькою до деяких інших тюркських мов. Оскільки високі голосні є короткими й зниженими,
/i/
та
/ɯ/
є близькими до
[ɪ]
, навіть попри те, що вони є фонетично різними
45
Підняття
Ряд
Передній
Задній
лабіалізовані
нелабіалізовані
лабіалізовані
нелабіалізовані
Високе
/y/
⟨ü⟩ ⟨ю~у⟩
/i/
⟨i⟩ ⟨и⟩
/u/
⟨u⟩ ⟨у⟩
/ɯ/
⟨ı⟩ ⟨ы⟩
Середнє
/ø/
⟨ö⟩ ⟨ё~о⟩
/e/
⟨e⟩ ⟨е~э⟩
Низьке
/o/
⟨o⟩ ⟨о⟩
/a/
⟨a⟩ ⟨а⟩
Приголосні
ред.
ред. код
за способом
утворення
за глухістю /
дзвінкістю
за місцем утворення
губно-
губні
губно-
зубні
передньо-
язикові
пост-
альвеолярні
ретро-
флексні
середньо-
піднебінні
задньо-
язикові
увулярні
Обструенти
оклюзиви
[en]
глухі
/p/
⟨p⟩ ⟨п⟩
/t/
⟨t⟩ ⟨т⟩
/k/
⟨k⟩ ⟨к⟩
/q/
⟨q⟩ ⟨къ⟩
дзвінкі
/b/
⟨b⟩ ⟨б⟩
/d/
⟨d⟩ ⟨д⟩
/g/
⟨g⟩ ⟨г⟩
(ɢ)
⟨ğ⟩ ⟨гъ⟩
фрикативні
глухі
/f/
⟨f⟩ ⟨ф⟩
/s/
⟨s⟩ ⟨с⟩
/ʃ/
⟨ş⟩ ⟨ш⟩
(ʂ)
⟨ş⟩ ⟨ш⟩
/χ/
⟨h⟩ ⟨х⟩
дзвінкі
/v/
⟨v⟩ ⟨в⟩
/z/
⟨z⟩ ⟨з⟩
/ʐ/
⟨j⟩ ⟨ж⟩
/ʁ/
⟨ğ⟩ ⟨гъ⟩
африкати
глухі
/ts/
⟨ts⟩ ⟨ц⟩
/tʃ/
⟨ç⟩ ⟨ч⟩
(tʂ)
⟨ç⟩ ⟨ч⟩
дзвінкі
/dʒ/
⟨c⟩ ⟨дж⟩
(dʐ)
⟨c⟩ ⟨дж⟩
Сонанти
носові
/m/
⟨m⟩ ⟨м⟩
/n/
⟨n⟩ ⟨н⟩
(ɲ)
⟨n⟩ ⟨н~нь⟩
/ŋ/
⟨ñ⟩ ⟨нъ⟩
бокові
/l/
⟨l⟩ ⟨л⟩
(lʲ)
⟨l⟩ ⟨л~ль⟩
дрижачі
/r/
⟨r⟩ ⟨р⟩
(rʲ)
⟨r⟩ ⟨р~рь⟩
апроксиманти
/w/
⟨v⟩ ⟨в⟩
/j/
⟨y⟩ ⟨й⟩
Окрім цих фонем у кримській мові трапляються також маргінальні фонеми (наприклад, пом'якшені), особливо у запозичених словах
45
Закон сингармонізму
ред.
ред. код
Важливою особливістю кримськотатарської фонетики є закон сингармонізму.
Якщо останній склад кореня слова містить м'яку голосну літеру (
), то і всі наступні додані афікси міститимуть м'які голосні літери. А якщо голосна в останньому складі кореня буде твердою (
), то, відповідно, додані афікси міститимуть тверді голосні літери. Наприклад:
pencere
(вікно) —
pencereler
(вікна),
bostan
(город) —
bostanlar
(городи).
Якщо в останньому складі слова є негубний голосний (
), то й у всіх доданих афіксах будуть негубні голосні. Втім якщо слово односкладове і містить губну голосну (
), то доданий афікс теж матиме губну голосну, але тільки перший, а решта будуть негубними. Наприклад:
(сіль) —
zl
(солоний);
rmek
(вислати, надіслати) —
rg
(посильний) —
rg
nl
(виселення, депортація).
Якщо остання буква слова глухий приголосний (
тощо), то доданий афікс буде починатися глухим приголосним (якщо цей афікс має варіант із глухим приголосним); а якщо остання літера — дзвінка (
тощо) чи сонорна (
тощо), то афікс починатиметься дзвінкою приголосною. Наприклад:
(дім) —
vd
(вдома);
sını
(клас) —
sını
ft
(у класі);
seyaa
(подорож) —
seyaa
tç
(мандрівник);
ba
(мед) —
ba
lc
(пасічник).
Граматика і синтаксис
ред.
ред. код
Докладніше:
Граматика кримськотатарської мови
У кримській мові виділяють 11 частин мов. Іменники, дієслова, займенники, дієприкметники й деякі вказівні слова змінюються за деякими категоріями.
Кримськотатарська мова є аглютинативною. Основний спосіб афіксації — суфіксація. Наприклад, слово
evlerimizdendirlermi
(чи з наших будинків) містить 7 морфем:
ev-ler-imiz-den-dir-ler-mi
. При цьому коренем є морфема
ev
— дім, а решта є афіксами:
-ler-
— афікс множини,
-imiz-
вказує на приналежність до займенника
biz
— ми,
-den-
— показник вихідного відмінка,
-dir-
— є аналогом дієслова-зв'язки «є»,
-ler-
— показник множини чи афікса
-dir-
, афікс
-mi-
є аналогом української частки «чи». В кримськотатарській мові дуже багато різних афіксів, якими виражають приналежність одного іменника іншому (ізафет), словам надають різні відтінки тощо. Паралельні форми афіксів зумовлені
законом сингармонізму
Іменник
ред.
ред. код
Кримськотатарська мова не має категорії роду як серед іменників, так і серед займенників (українським займенникам він, вона, воно відповідає один займенник —
). Іменники мають граматичні категорії числа, відмінка, приналежності та предикативності. Розрізняють шість відмінків: називний, родовий, давально-напрямковий, знахідний, місцевий і вихідний відмінки. По-іншому відміняються іменники у формі ізафета.
Множину виражає афікс
-lar/-ler
ev — ev
ler
(будинки),
duyğu — duyğu
lar
(почуття). Іменні основи без
-lar
позначають окремий предмет і весь його клас, а також парні органи:
ayvan
(тварина, тварини загалом),
köz
(око, очі). При незліченних предметах
-lar
означає їх надмірність:
qar
lar
(сніги),
yağmur
lar
(дощі). При іменах людей
-lar
означає їх оточення:
Asan
lar
(Асан і його оточення),
Ilyasa
lar
(Ільяс і його оточення).
Категорія відмінків охоплює шість форм. Відмінювання відбувається додаванням афіксів.
Відмінювання іменника
Афікс
Приклади
Називний
taş
(камінь),
töpe
(вершина)
Родовий
-nıñ
-niñ
taş
nıñ
töpe
niñ
Давально-напрямковий
-qa
-ke
-ğa
-ge
taş
qa
töpe
ge
Знахідний
-nı
-ni
taş
nı
töpe
ni
Місцевий
-da
-de
-ta
-te
taş
ta
töpe
de
Висхідний
-dan
-den
-tan
-ten
taş
tan
töpe
den
За цією ж схемою відмінюються форми множини та інфінітив дієслова. Щоправда, інфінітив має спрощення у давально-напрямковому відмінку:
-mağa
-mege
(замість
-maqqa
-mekke
). Наприклад:
almaq
(брати) —
al
mağa
(щоби взяти).
Приналежність
Однина
Множина
Основа закінчується на голосний
1-ша особа
-m
oda
(моя кімната)
-mız
-miz
oda
mız
(наша кімната)
2-га особа
-ñ
oda
(твоя кімната)
-ñız
-ñiz
oda
ñız
(ваша кімната)
3-тя особа
-sı
-si
oda
sı
(його/її кімната)
-sı
-si
-ları
-leri
oda
sı
oda
ları
(їхня кімната)
Основа закінчується на приголосний
1-ша особа
-ım
im
aş
ım
(мій обід)
-ımız
-imiz
aş
ımız
(наш обід)
2-га особа
-ıñ
aş
ıñ
(твій обід)
-ıñız
-iñiz
aş
ıñız
(ваш обід)
3-тя особа
-ı
-i
aş
(його/її обід)
-ı
-i
-ları
-leri
aş
aş
ları
(їхній обід)
Односкладна огублена основа закінчується на приголосний
1-а особа
-um
-üm
yol
um
(моя дорога)
çöl
üm
(мій степ)
-umız
-ümiz
yol
umız
(наша дорога)
çöl
ümiz
(наш степ)
2-а особа
-uñ
-üñ
yol
uñ
(твоя дорога)
çöl
üñ
(твій степ)
-uñız
-üñiz
yol
uñız
(ваша дорога)
çöl
üñiz
(ваш степ)
3-я особа
-u
-ü
yol
(його/її дорога)
çöl
(його/її степ)
-u
-ü
-ları
-leri
yol
yol
ları
(їхня дорога)
çöl
çöl
leri
(їхній степ)
Коли іменник виступає у ролі присудка, до нього приєднуються ті самі афікси присудка, що й до дієслів, тобто іменники зазнають дієвідмінювання. Подібні форми є аналогом іменників з дієсловом «бути», широко вживаних в слов'янських, романських і германських мовах. Особовий займенник при цьому може бути упущено.
Присудковість іменників
Однина
Множина
1-а особа
-m
-ım
-im
oca
(я вчитель)
ekim
im
(я лікар)
-mız
-miz
ocalar
mız
(ми вчителі)
ekimler
miz
(ми лікарі)
2-а особа
-sıñ
-siñ
oca
sıñ
(ти вчитель)
ekim
siñ
(ти лікар)
-sıñız
-siñiz
ocalar
sıñız
(ви вчителі)
ekimler
siñiz
(ви лікарі)
3-я особа
-dır
-dir
-tır
-tir
oca
dır
(він вчитель/вона вчителька)
ekim
dir
(він лікар/вона лікарка)
-dır
-dir
-tır
-tir
ocalar
dır
(вони вчителі)
ekimler
dir
(вони лікарі)
Числівник
ред.
ред. код
Основні
кількісні числівники
: 1 — bir, 2 — eki, 3 — üç, 4 — dört, 5 — beş, 6 — altı, 7 — yedi, 8 — sekiz, 9 — doquz, 10 — on, 20 — yigirmi, 30 — otuz, 40 — qırq, 50 — elli, 60 — altmış, 70 — yetmiş, 80 — seksen, 90 — doqsan, 100 — yüz, 1000 — biñ.
Числівники, некратні до 10, утворюються додаванням основних слів числівників: 41 — qırq bir, 52 — elli eki, 94 — doqsan dört, 178 — yüz yetmiş sekiz, 606 — altı yüz altı, 717 — yedi yüz on yedi, 1 989 — biñ doquz yüz seksen doquz, 8 001 — sekiz biñ bir, 30 022 — otuz biñ yigirmi eki, 200 104 — eki yüz biñ yüz dört, 3 030 003 — üç million otuz biñ üç, 9 600 040 055 — doquz milliard altı yüz million qırq biñ elli beş.
Порядкові числівники
утворюються додаванням афіксів -ncı, -nci, -ıncı, -inci, -uncı, -ünci, відповідно до
законів сингармонізму
: 1-й — bir
inci
, 4-й — dörd
ünci
, 6-й — altı
ncı
, 7-й — yedi
nci
, 9-й — doquz
ıncı
, 10-й — on
uncı
, 40-й — qırq
ıncı
, 50-й — ell
inci
, 83-й — seksen üç
ünci
, 100-й — yüz
ünci
, 1000-й — biñ
inci
, 5068-й — beş biñ altmış sekiz
inci
Дієслово
ред.
ред. код
Дієслова мають 4 типи відмінювання, які розрізняють за твердістю або м'якістю останнього складу основи (
закон сингармонізму
), а також за закінченням на голосний або приголосний звук. У дієсловах розрізняють категорії способу, а також є три форми часу: теперішній, минулий і майбутній час, в кожному із яких дієслово набуває різних особових закінчень. Є також інші часові форми, утворені за допомогою афіксів і допоміжних слів. Дієслово має й особливі форми — дієприкметник і дієприслівник. Крім іменників і дієслів, змінюються також займенники та дієприкметник, деякі вказівні слова.
При відмінюванні дієслова, до основи спочатку додається афікс, що означає спосіб і час, а потім афікс присудка, що означає особу та число. Є два набори афіксів присудка. У переважній більшості часів дієслова при відмінюванні використовуються афікси I типу, але в деяких використовуються афікси II типу. Афікси присудка є ненаголошеними, тобто наголос падає на попередній такому афіксу склад.
Для утворення заперечних форм (аналогічних українській частці «не» з дієсловом) до основи дієслова перед афіксом способу і часу додається ненаголошений афікс
-ma/-me
Присудкові афікси I типу
Однина
Множина
1-а особа
-m
-ım
-im
-mız
-miz
2-а особа
-sıñ
-siñ
-sıñız
-siñiz
-sız
-siz
3-я особа
-lar
-ler
Присудкові афікси II типу
Однина
Множина
1-а особа
-m
-q
-k
2-а особа
-ñ
-ñız
-ñiz
3-я особа
-lar
-ler
Відмінювання в дійсному способі
ред.
ред. код
Теперішній час
може означати як дію, що відбувається у цю мить (
mektüpni yazam
— «я (прямо зараз) пишу листа»), так і дію, що не збігається з моментом мовлення (
kitapnı yazam
— «я пишу книгу», «я систематично працюю над написанням книги»). Цей час утворюється додаванням до основи дієслова афікса
-y
(якщо основа закачується на голосний звук) або
-a / -e
(якщо основа закінчується на приголосний звук). При відмінюванні в теперішньому часі використовуються присудкові афікси I типу.
Особа
Однина
Множина
aşa
ım
(їм)
diñle
im
(слухаю)
baq
(дивлюсь)
ket
(йду геть)
aşa
mız
(їмо)
diñle
miz
(слухаємо)
baq
mız
(дивимося)
ket
miz
(йдемо геть)
aşa
sıñ
(їси)
diñle
siñ
(слухаєш)
baq
sıñ
(дивишся)
ket
siñ
(йдеш геть)
aşa
sıñız
(їсте)
diñle
siñiz
(слухаєте)
baq
sıñız
(дивитесь)
ket
siñiz
(йдете геть)
aşa
(їсть)
diñle
(слухає)
baq
(дивиться)
ket
(йде геть)
aşa
(lar)
(їдять)
diñle
(ler)
(слухають)
baq
(lar)
(дивляться)
ket
(ler)
(йдуть геть)
Особа
Однина (заперечення)
Множина (заперечення)
aşama
ım
(не їм)
diñleme
im
(не слухаю)
baqma
ım
(не дивлюсь)
ketme
im
(не йду геть)
aşama
mız
(не їмо)
diñleme
miz
(не слухаємо)
baqma
mız
(не дивимося)
ketme
miz
(не йдемо геть)
aşama
sıñ
(не їси)
diñleme
siñ
(не слухаєш)
baqma
sıñ
(не дивишся)
ketme
siñ
(не йдеш геть)
aşama
sıñız
(не їсте)
diñleme
siñiz
(не слухаєте)
baqma
sıñız
(не дивитесь)
ketme
siñiz
(не йдете геть)
aşama
(не їсть)
diñleme
(не слухає)
baqma
(не дивиться)
ketme
(не йде геть)
aşama
(lar)
(не їдять)
diñleme
(ler)
(не слухають)
baqma
(lar)
(не дивляться)
ketme
(ler)
(не йдуть геть)
Минулий категоричний час
позначає зазвичай одноразову і звершену дію в минулому, свідком чи учасником якої промовець був сам, або він точно знає, що говорить. Він утворюється додаванням до основи дієслова афікса
-dı
-di
-tı
-ti
. При відмінюванні в минулому категоричному часі застосовуються присудкові афікси II типу.
Особа
Однина
Множина
aşa
dı
(я поїв)
diñle
di
(я послухав)
baq
tı
(я подивився)
ket
ti
(я пішов)
aşa
dı
(ми поїли)
diñle
di
(ми послухали)
baq
tı
(ми подивилися)
ket
ti
(ми пішли)
aşa
dı
(ти поїв)
diñle
di
(ти послухав)
baq
tı
(ти подивився)
ket
ti
(ти пішов)
aşa
dı
ñız
(ви поїли)
diñle
di
ñiz
(ви послухали)
baq
tı
ñız
(ви подивилися)
ket
ti
ñiz
(ви пішли)
aşa
dı
(він поїв/
вона поїла)
diñle
di
(він послухав/
вона послухала)
baq
tı
(він подивився/
вона подивилася)
ket
ti
(він пішов/
вона пішла)
aşa
dı
(lar)
(вони поїли)
diñle
di
(ler)
(вони послухали)
baq
tı
(lar)
(вони подивилися)
ket
ti
(ler)
(вони пішли)
Минулий переказувальний час
позначає завершену дію в минулому і використовується, коли потрібно зробити акцент на тому, що видно в теперішньому результаті цієї дії (наприклад,
bu ev pek yahşı qurulğan
— «цей будинок дуже добре побудовано», тут важливо не так сама дія (якісне будівництво будинку в минулому), скільки той факт, що зараз будинок стоїть побудований у хорошому стані). Найчастіше той, хто говорить при цьому, не був свідком або учасником дії. Цей час утворюється додаванням до основи дієслова афікса
-ğan
-gen
-qan
-ken
. При відмінюванні використовуються присудкові афікси I типу.
Особа
Однина
Множина
aşa
ğan
ım
(я поїв)
diñle
gen
im
(я послухав)
baq
qan
ım
(я подивився)
ket
ken
im
(я пішов)
aşa
ğan
mız
(ми поїли)
diñle
gen
miz
(ми послухали)
baq
qan
mız
(ми подивилися)
ket
ken
miz
(ми пішли)
aşa
ğan
sıñ
(ти поїв)
diñle
gen
siñ
(ти послухав)
baq
qan
sıñ
(ти подивився)
ket
ken
siñ
(ти пішов)
aşa
ğan
sıñız
(ви поїли)
diñle
gen
siñiz
(ви послухали)
baq
qan
sıñız
(ви подивилися)
ket
ken
siñiz
(ви пішли)
aşa
ğan
(він поїв/
вона поїла)
diñle
gen
(він послухав/
вона послухала)
baq
qan
(він подивився/
вона подивилася)
ket
ken
(він пішов/
вона пішла)
aşa
ğan
(lar)
(вони поїли)
diñle
gen
(ler)
(вони послухали)
baq
qan
(lar)
(вони подивилися)
ket
ken
(ler)
(вони пішли)
Майбутній категоричний час
позначає дію в майбутньому, у виконанні якої мовець твердо впевнений (
alacam
— «я обов'язково візьму»,
kelecek
— «він точно прийде»). Дія може бути як завершеною, так і незавершеною (
yazacaqsıñ
може залежно від контексту перекладатися українською і як «ти писатимеш», і як «ти напишеш»). Цей час утворюється додаванням до основи дієслова афікса
-ycaq
-ycek
(якщо основа закінчується на голосний),
-acaq
-ecek
(якщо основа закінчується на приголосний). При відмінюванні використовуються присудкові афікси I типу.
Особа
Однина
Множина
aşa
ycağ
ım
(поїм/буду їсти)
diñle
yceg
im
(послухаю/буду слухати)
baq
acağ
ım
(подивлюсь/буду дивитися)
ket
eceg
im
(піду/буду йти)
aşa
ycaq
mız
(поїмо/будемо їсти)
diñle
ycek
miz
(послухаємо/будемо слухати)
baq
acaq
mız
(подивимось/будемо дивитися)
ket
ecek
miz
(підемо/будемо йти)
aşa
ycaq
sıñ
(поїси/будеш їсти)
diñle
ycek
siñ
(послухаєш/будеш слухати)
baq
acaq
sıñ
(подивишся/будеш дивитися)
ket
ecek
siñ
(підеш/будеш іти)
aşa
ycaq
sıñız
(поїсте/будете їсти)
diñle
ycek
siñiz
(послухаєте/будете слухати)
baq
acaq
sıñız
(подивитесь/будете дивитися)
ket
ecek
siñiz
(підете/будете йти)
aşa
ycaq
(поїсть/буде їсти)
diñle
ycek
(послухає/буде слухати)
baq
acaq
(подивиться/буде дивитися)
ket
ecek
(піде/буде йти)
aşa
ycaq
(lar)
(поїдять/будуть їсти)
diñle
ycek
(ler)
(послухають/будуть слухати)
baq
acaq
(lar)
(подивляться/будуть дивитися)
ket
ecek
(ler)
(підуть/будуть іти)
* У розмовній мові у формах однієї особи спостерігається фузія: ğı/gi випадає і відповідні форми вимовляються як
aşaycam
diñleycem
baqacam
ketecem
aşaycamız
diñleycemiz
baqacamız
ketecemiz
Теперішньо-майбутній час
позначає дію, що відбудеться в майбутньому, але може і не відбутися. Також воно використовується для опису дій, що відбуваються поза часом, наприклад у прислів'ях і приказках (
yahşı iş öz-özüni maqtar
— «добра справа сама себе хвалить», дослівно «хвалитиме»,
bir kökte eki küneş olmaz
— «на одному небі двох сонць не буває», дослівно «не буде»), вивісках та оголошеннях (
çöplük taşlanmaz
— «не смітити», дослівно «сміття не залишатиметься»). Цей час утворюється приєднанням до основи дієслова афікса
-r
(якщо основа закінчується на голосний),
-ar
-er
(якщо основа односкладова і закінчується на приголосний) ,
-ır
-ir
(якщо основа багатоскладова і закінчується на приголосний). Є кілька дієслів-винятків, що приймають афікси
-ır
-ir
, незважаючи на односкладову основу (
olur
alır
kelir
). При відмінюванні використовуються присудкові афікси I типу.
Особа
Однина
Множина
aşa
ım
(поїм/буду їсти)
diñle
im
(послухаю/буду слухати)
baq
ar
ım
(подивлюсь/буду дивитися)
ket
er
im
(піду/буду йти)
aşa
mız
(поїмо/будемо їсти)
diñle
miz
(послухаємо/будемо слухати)
baq
ar
mız
(подивимось/будемо дивитися)
ket
er
miz
(підемо/будемо йти)
aşa
sıñ
(поїси/будеш їсти)
diñle
siñ
(послухаєш/будеш слухати)
baq
ar
sıñ
(подивишся/будеш дивитися)
ket
er
siñ
(підеш/будеш іти)
aşa
sıñız
(поїсте/будете їсти)
diñle
siñiz
(послухаєте/будете слухати)
baq
ar
sıñız
(подивитесь/будете дивитися)
ket
er
siñiz
(підете/будете йти)
aşa
(поїсть/буде їсти)
diñle
(послухає/буде слухати)
baq
ar
(подивиться/буде дивитися)
ket
er
(піде/буде йти)
aşa
(lar)
(поїдять/будуть їсти)
diñle
(ler)
(послухають/будуть слухати)
baq
ar
(lar)
(подивляться/будуть дивитися)
ket
er
(ler)
(підуть/будуть іти)
Теперішньо-майбутній час виділяється тим, що на відміну від інших часів заперечна форма утворюється не простою вставкою афікса
-ma
-me
між основою і афіксом часу. По-перше, у заперечній формі замість афікса
-r
використовується
-z
, а у формах 1-ї особи цей афікс повністю випадає; по-друге, ненаголошений у всіх інших ситуаціях заперечний афікс
-ma
-me
є наголошеним. Таким чином відмінювання в заперечній формі виглядає так:
Особа
Однина (заперечення)
Множина (заперечення)
aşamam
(не поїм/не буду їсти)
diñlemem
(не послухаю/не буду слухати)
baqmam
(не подивлюсь/не буду дивитися)
ketmem
(не піду/не буду йти)
aşamamız
(не поїмо/не будемо їсти)
diñlememiz
(не послухаємо/не будемо слухати)
baqmamız
(не подивимось/не будемо дивитися)
ketmemiz
(не підемо/не будемо йти)
aşama
sıñ
(не поїси/не будеш їсти)
diñleme
siñ
(не послухаєш/не будеш слухати)
baqma
sıñ
(не подивишся/не будеш дивитися)
ketme
siñ
(не підеш/не будеш іти)
aşama
sıñız
(не поїсте/не будете їсти)
diñleme
siñiz
(не послухаєте/не будете слухати)
baqma
sıñız
(не подивитесь/не будете дивитися)
ketme
siñiz
(не підете/не будете йти)
aşama
(не поїсть/не буде їсти)
diñleme
(не послухає/не буде слухати)
baqma
(не подивиться/не буде дивитися)
ketme
(не піде/не буде йти)
aşama
(lar)
(не поїдять/не будуть їсти)
diñleme
(ler)
(не послухають/не будуть слухати)
baqma
(lar)
(не подивляться/не будуть дивитися)
ketme
(ler)
(не підуть/не будуть іти)
Крім описаних вище п'яти основних часів, є також складні часи, що утворюються за допомогою допоміжного дієслова «edi» — був/була.
Займенник
ред.
ред. код
Відмінкові афікси займенників відрізняються від відмінкових закінчень іменників та прикметників.
Займенники 1-ої та 2-ої особи
Називний
відмінок
men
biz
ми
sen
ти
siz
ви
Родовий
menim
мій
bizim
наш
seniñ
твій
siziñ
ваш
Давальний
maña
мені
bizge
нам
saña
тобі
sizge
вам
Знахідний
meni
мене
bizni
нас
seni
тебе
sizni
вас
Місцевий
mende
у мене
bizde
у нас
sende
у тебе
sizde
у вас
Вихідний
menden
від мене
bizden
від нас
senden
від тебе
sizden
від вас
Займенники 3-ої особи та вказівні займенники
Називний
відмінок
він, вона, воно / той
olar
вони
bu
цей
şu
той
Родовий
onıñ
його, її / того
olarnıñ
їх
bunıñ
цього
şunıñ
того
Давальний
oña
йому, їй / тому
olarğa
їм
buña
цьому
şuña
тому
Знахідний
onı
його, її / того
olarnı
їх
bunı
цього
şunı
того
Місцевий
onda
у нього, у неї / у того
olarda
у них
bunda
у цього
şunda
у того
Вихідний
ondan
від нього, від неї / від того
olardan
від них
bundan
від цього
şundan
від того
Інші займенники відміняються аналогічно з іменниками. До них належать
kim
— хто,
ne
— що/який,
qaç
— скільки,
er
— кожен,
iç
— жоден та ін. Зворотний займенник
öz
— «свій», «сам» при використанні для позначення людей та об'єктів набуває афіксів приналежності:
Зворотний займенник
öz
(свій)
Однина
Множина
1-а особа
öz
üm
(я сам)
öz
ümiz
(ми самі)
2-а особа
öz
üñ
(ти сам)
öz
üñiz
(ви самі)
3-я особа
öz
(він сам / вона сама / воно саме)
öz
leri
(вони самі)
Письмо
ред.
ред. код
Докладніше:
Кримськотатарська абетка
Мітинг на честь «річниці визволення Криму»,
1924
р. На транспаранті унизу надпис кримськотатарською мовою з використанням арабської абетки
Напис «Ласкаво просимо до Криму!» (
Qırımğa hoş keldiñiz!
) на перонному автобусі в Сімферополі.
Кримськотатарська латинка на табличці при вході в
Ханський палац
у Бахчисараї.
До
1928
року кримськотатарська мова використовувала арабську абетку, з
1928
по
1939
латинську
(нову тюркську абетку, НТА або
яналіф
), а з
1939
кирилицю
. З середини 1990-х років іде поступовий перехід на нову латинську графіку, що базується на турецькій абетці. Офіційно її було затверджено постановою Верховної Ради Криму
1997
року.
Сьогодні переважна більшість кримськотатарських текстів в
інтернеті
використовують латинську абетку, тоді як переважна частина друкованої продукції (газети, книжки, зокрема шкільні підручники) виходить кирилицею.
Станом на 2015 рік на території Криму для державної кримськотатарської мови офіційно використовується кирилиця, оскільки
Росія
, яка
анексувала Крим
, фактично забороняє використання латиниці. Управління з питань освіти
Меджлісу кримськотатарського народу
досліджує можливості переходу на латиницю в таких умовах
46
22 вересня
2021
року
Уряд України
ухвалив постанову «Про затвердження алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки», якою затвердив алфавіт кримськотатарської мови на основі латинської графіки та зобов'язав органи влади та місцевого самоврядування, Меджліс кримськотатарського народу вжити заходів до переведення освітнього процесу, що здійснюється кримськотатарською мовою, в тому числі підручників, методичних матеріалів тощо, на алфавіт кримськотатарської мови на основі латинської графіки до
1 вересня
2025
р., а також стимулювання застосування алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки в інших сферах функціонування мови
47
Латинська абетка
ред.
ред. код
A a*
B b
C c
Ç ç
D d
E e
F f
G g
Ğ ğ
H h
I ı
İ i
J j
K k
L l
M m
N n
Ñ ñ
O o
Ö ö
P p
Q q
R r
S s
Ş ş
T t
U u
Ü ü
V v
Y y
Z z
﹡Знак Ââ, використовується як показник м'якості приголосного і не є окремою літерою.
Кирилична абетка
ред.
ред. код
А а
Б б
В в
Г г
Гъ гъ*
Д д
Е е
Ё ё
Ж ж
З з
И и
Й й
К к
Къ къ*
Л л
М м
Н н
Нъ нъ*
О о
П п
Р р
С с
Т т
У у
Ф ф
Х х
Ц ц
Ч ч
Дж дж*
Ш ш
Щ щ
Ъ ъ
Ы ы
Ь ь
Э э
Ю ю
Я я
Гъ (ğ)
къ (q)
нъ (ñ)
дж (c)
є окремими літерами.
Вимова літер
ред.
ред. код
Вимова літер
a, b, d, f, h, m, n, o, p, r, s, t, u, v, z
суттєво не відрізняється від вимови українських
а, б, д, ф, х, м, н, о, п, р, с, т, у, в, з
читається як
дж
у слові
джміль
приблизно як українське
як
(на початку слова) і як
у всіх інших випадках.
приблизно як пом'якшене українське
приблизно як українське
(дзвінке [
]).
неогублене [
].
щось середнє між українськими
та
як українське
як м'яке українське
може позначати й тверде
, і м'яке
ль
на кшталт англійського
ng
у слові
sing
як німецьке
(огублене [
]).
залежить від діалекту; вимовляється як [
], тільки язик торкається не
м'якого піднебіння
, а
язичка
приблизно як українське
як німецьке
(огублене [
]).
як українське
Особливості:
випадання початкового та кінцевого «х» —
ava
замість
hava
(повітря),
saba
замість
sabah
(ранок) (часто також у власних назвах (
Acımuşkay
, (
Acıbey
елізія
вузького голосного на початку або всередині складу — (
laç
(ліки (в однині)), (
sta
(майстер),
rerim
(я ввійду)
форми родового відмінка займенника 1-ї особи однини та множини
menim
bizim
(замість
menin
та
bizin
заперечна форма майбутнього часу 1-ї особи однини на -
mam
/-
mem
— yazmam (я не напишу)
МФА
[a]
[b]
[ʤ]
[ʧ]
[d]
[e]
[f]
[g]
[ɣ]
[x]
[ɯ]
[i],
[ɪ]
[ʒ]
[k]
[l]
[m]
[n]
[ŋ]
[o]
[ø]
[p]
[q]
[r]
[s]
[ʃ]
[t]
[u]
[y]
[v],
[w]
[j]
[z]
Порівняння
ред.
ред. код
Серед сучасних мов найближчими до кримськотатарської є
карачаєво-балкарська
та
кумицька
, а також
половецька
та
мамлюцько-половецька
[ru]
, що зараз не існують.
Водночас кримськотатарська мова суттєво відрізняється від
мови казанських татар
. Кримськотатарська мова не містить жодної із відмінних рис мови казанських татар, чи то у фонетиці (специфічний розвиток вокалізму (*o/ö -> u/ü, *u/ü -> o/ö, огублений å), палатальні щілинні с/ç замість африкатів), чи то в граматиці, чи в лексиці. Деякі дослідники (
О. О. Мудрак
[ru]
) навпаки класифікують мову казанських татар як половецько-кипчацьку, таким чином зближуючи її з кримськотатарською
48
Приклад
ред.
ред. код
Вигляд
ред.
ред. код
«Заповіт»
Тараса Шевченка
кримськотатарською мовою. Переклав кримськотатарський поет
Ешреф Шем'ї-заде
латинською абеткою
кириличною абеткою
арабською абеткою
Vasiyet
Ölsem, meni kömüñiz
Ukraynamnıñ bağrına, Mezarımnı qazıñız
Qulan çöl toprağına.
Bileyim men qurğannıñ
Köksünde yatqanımnı,
Diñleyim Dneprniñ
Quturıp aqqanını.
Ne vaqıt o duşman qanın
Ukrayna üzerinden
Yuvıp keter… tek o zaman
Turarım men qabrimden —
Dua etip tek o zaman
Çıqarım arş-alâğa, Oña qadar mende yoqtır
İşanç Alla-Taalâğa.
Meni cıyıp, qalqıñız ve
Üzüñiz buğavlarnı,
Zalım duşman qanı ile
Yuvuñız diyarlarnı,
Ulu, ür bir ailege
Birleşilgen künlerde.
Unutmayıp — eyi söznen
Hatırlañız meni de.
Васиет
Ольсем, мени комюнъиз
Украйнамнынъ багърына, Мезарымны къазынъыз
Къулан чёль топрагъына.
Билейим мен къургъаннынъ
Коксюнде яткъанымны, Динълейим Днепрнинъ
Къутурып акъкъаныны.
Не вакъыт о душман къанын
Украйна узеринден
Ювып кетер… тек о заман
Турарым мен къабримден —
Дуа этип тек о заман
Чыкъарым арш-алягъа, Онъа къадар менде ёкътыр
Ишанч Алла-Таалягъа.
Мени джыйып, къалкъынъыз ве
Узюнъиз бугъавларны, Залым душман къаны иле
Ювунъыз диярларны, Улу, урь бир аилеге
Бирлешильген куньлерде.
Унутмайып — эйи сёзнен
Хатырланъыз мени де.
وصيت
اولسەم، مەني كوميڭز
اوكراينامنڭ باغرينه،
مزارمني قازيڭز
قولان چول طوپراغينه.
بيلەيم مەن قورغاننڭ
كوكسونده ياطقانمني،
ديڭلەيم دنەپرنڭ
قوتوريب آققانيني.
نە وقت او دشمن قانين
اوكراينا اوزەريندن
يوب كەتەر… تەك او زمان
طوراريم مەن قابرمدن
دوا اتيب تەك او زمان
چيقاريم آرش آلاغا،
اوڭا قادار مەنده يوقدر
ايشانچ الله تعالی غا.
مەني جيييب، قالقيڭز و
اوزوڭز بوغاولرني،
ظالم دشمن قاني يله
يووڭز ديارلرني،
اولو، اور بير ايلەگه
بيرلەشيلگن كونلرده.
اونوتمايب ايي سوزنەن
خاترلاڭز مهني ده.
Фрази
ред.
ред. код
Наголос показано жирними літерами.
Українська [мова]
— Ukra
n til
Так
— Eb
Ні
— Yoq
Привіт!
— Sel
m! / M
raba!
Як справи?
— İşl
r n
sıl?
Ласкаво просимо!
— Hoş keld
ñiz!
До побачення!
— Sağl
qnen q
lıñız! (кажуть тому, хто залишається), Sağl
qnen b
rıñız! (кажуть тому, хто йде геть)
Будь ласка
— L
tfen, Ric
et
Дякую
— Sağ
luñız
Даруйте
— Bağışl
ñız
Пробачте
— Afu
tiñiz
Як вас звати?
— Adıñ
z ne?
Скільки?
— Qaç?, Ne qad
r?
Я (вас) не розумію.
— Men (sizn
) añl
mayım.
Ви розмовляєте українською мовою?
— Siz ukra
nce laf et
siñizmi?
Я не знаю.
— Men b
lmeyim
49
Кримськотатарська мова в Румунії
ред.
ред. код
«Ay tek şatır» — відома пісня татар Румунії
Цим алфавітом користуються татари в Румунії
Румунськотатарська або добруджанська татарська (
Tatarşa
Tatar tĭlĭ
), також відома як автентична кримськотатарська мова (
Calpaq Qırımtatarşa
), є варіантом кримськотатарської мови,
50
51
52
яка широко поширена серед румунських татар і є частиною кипчацько-ногайської гілки. Мова запозичила багато слів з турецької та румунської мов. Цією мовою розмовляють переважно в регіоні
Добруджа
в Румунії, але також є носії в Болгарії та Туреччині. І Wikimedia підтримує мову з кодом crh-ro
53
Діалекти
ред.
ред. код
Румунськотатарська мова має три діалекти:
Кіримський або бозкирський діалект (
Şöl tĭlĭ
), яким розмовляє близько 70 % румунських татар.
Ногайський діалект (
Noğay tĭlĭ
), яким розмовляє близько 20 % румунських татар.
Діалект ялиболу (
Yalıbolu tĭlĭ
), яким розмовляє близько 10 % румунських татар.
Вони відрізняються в основному вимовою, а також певною мірою словниковим запасом
51
. Ці діалекти мають не стільки огузький вплив, як діалекти Криму.
Алфавіт
ред.
ред. код
У 1956 році це латинський алфавіт, розроблений Інститутом лінгвістики Румунської академії для румунської татарської мови. У 2010 році було розроблено нову орфографію, якою зараз користуються татари Румунії
51
54
A a
B b
C c
Ç ç
D d
E e
F f
G g
Ğ ğ
H h
I ı
İ i
Ĭ ĭ
J j
K k
L l
M m
N n
Ñ ñ
O o
Ö ö
P p
Q q
R r
S s
Ş ş (Ș ș)*
T t
U u
Ü ü
V v
W w
Y y
Z z
Буква Ş ş в румунському алфавіті Ș ș.
Цікаві факти
ред.
ред. код
Кримськотатарську мову опанував український письменник
Михайло Коцюбинський
, коли працював у Криму
55
Першим фільмом кримськотатарською мовою стала кінострічка
«Хайтарма»
, режисера
Ахтема Сейтаблаєва
Існує версія, що гетьман
Богдан Хмельницький
опанував кримськотатарську та турецькі мови, коли був у полоні. Це допомагало йому вести переговори з Кримським ханом, під час
визвольної війни
не користуючись допомогою перекладача.
У травні 2024 року українські програмісти розробили безкоштовну гру кримськотатарською мовою Lağoda QT на iOS і Android. Це медитативна гра-головоломка, кожен рівень якої — це вірш одного з видатних кримськотатарських авторів, в якому потрібно знайти помилку
56
У червні 2024 року в Google-перекладачі з'явилася кримськотатарська мова
11
12
Див. також
ред.
ред. код
Кримські татари
Кримськотатарська Вікіпедія
Кримчаки
Кримськотатарська мова в Україні
Література
ред.
ред. код
Тимур Кандимов, Сабріє Кандимова. Українсько-кримськотатарський розмовник. Київ: Видавництво «Школа», 2006
ISBN 966-661-512-6
(«Школа»),
ISBN 966-339-327-0
(НКП)
Усеинов, Миреев, Сахаджиев. Изучайте крымскотатарский язык. Симферополь: Оджакъ, 2005
ISBN 966-8535-15-4
Исаак Кай. Руководство для обучения крымскотатарскому языку по новому алфавиту. Симферополь, 1928
Эрванд Севортян
Крымско-татарский язык
Архівовано
7 квітня 2014 у
Wayback Machine
.]
Миреев В. А., Горяинов А. В. Современный русско-крымскотатарский словарь / Zemaneviy rusça-qırımtatarca luğat. Симферополь — Сакы. 2013.
ISBN 978-617-671-035-6
Гаркавец А. Н., Усеинов С. М. Крымскотатарско-русско-украинский словарь. Симферполь, 2002.
Сейран Усеїнов, Вадим Миреєв. Українсько-кримськотатарський словник. 10 тис. слів. 2002.
Эмирова A.M.
Крымскотатарский язык: последствия геноцида // Історія i сучасність (до 50-річчя депортації кримськотатарського народу). — Матеріали міжнародної наукової конференції (Київ, 13—14 травня 1994 р.). — Київ, 1995. — С. 50—53.
Современное состояние крымскотатарского литературного языка и перспективы его развития / А. М. Меметов // Культура народов Причерноморья. — 2010. — № 182. — С. 7—10. — Бібліогр.: 7 назв. — рос
57
Крымскотатарская лексикография: современное состояние и перспективы развития / А. М. Эмирова // Культура народов Причерноморья. — 1998. — № 3. — С. 293—300. — рос
58
Коментарі
ред.
ред. код
У сучасній літературній мові побутують
огузькі
форми
ağrı
(«біль»),
ağrımaq
(«боліти»).
Примітки
ред.
ред. код
Crimean Tatar
Архівовано
2 лютого 2017 у
Wayback Machine
.]
//
Ethnologue
(18th ed., 2015)
Озенбашлы Э., Умеров М. Русско-крымский учебный словарь. Симферополь: Оригинал-М, 2008.
ISBN 978-966-8933-27-1
Мы — крымцы! / Составители Нури Абдулла, Иззет Изедин. — Симферополь, Крымучпедгиз, 2006. 520 с. На крымском и русском языках.
ISBN 966-354-118-0
Э. Озенбашлы Поговорим по-крымски. Разговорник. Симферополь: Доля, 2004.
ISBN 966-8584-69-4
Атлас языков, находящихся под угрозой исчезновения | Организация Объединённых Наций по вопросам образования, науки и культуры
. www.unesco.org. Архів
оригіналу
за 5 січня 2021
. Процитовано 24 січня 2019
Див., наприклад, кримськотатарський поет та письменник XIII століття Махмуд Киримли в післямові до поеми
«Юсуф і Зулейха»
написав про те, що він написав поему
кримською мовою
і переклав на турецьку:
Bu kitabı dönderen
Qırım dilin
gideren
Türkiy dile götüren
Çoq zahmet görme deyü.
Меметов И. Периодизация истории развития крымскотатарского литературного языка
Не беручи до уваги ханських ярликів, мову яких важко однозначно вважати кримськотатарською, а також досі не знайденого твору
Абу-Хайяна
, про який згадує
Мухаммед Саліх
(пор. П. М. Меліоранський, «Араб филолог о турецком языке» (СПб., 1900, стр. X, сноска 1)).
М. А. Казем-бек. Ассеб о-ссейяр, или семь планет… Казань, 1832.
Чотиритомний рукопис великого формату, автором якого є
Абдул Лютфулла Ільхак
. 1735 року хан
Селямет II Ґерай
подарував рукопис Бахчисарайській духовній академії «Зенджирли».
У Google перекладачі з'явилася кримськотатарська мова. 27.06.2024, 19:07
Google Translate додав кримськотатарську мову до списку перекладу
РБК-Украина
(укр.)
. Процитовано 7 липня 2024
Кримськотатарська мова з'явилася у Google-перекладачі. 13.09.2024, 17:27
Про кримських татар на vokrugsveta.ru
. Архів
оригіналу
за 14 січня 2011
. Процитовано 13 березня 2022
Пункт 1, Стаття 10
Конституція Автономної Республіки Крим
. 23 грудня 1998.
Стаття 11
Конституція Автономної Республіки Крим
. 23 грудня 1998.
Стаття 37
(рос.)
. Конституція Кримської Радянської Соціалістичної Республіки. 10 листопада 1921.
Стаття 6
(рос.)
. Конституція Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки. 5 травня 1929.
Стаття 24
(рос.)
. Конституція Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки. 4 червня 1937.
Стаття 78
(рос.)
. Конституція Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки. 4 червня 1937.
Задоволення освітніх потреб представників національних меншин України станом на 2010-11 н.р.
Архів
оригіналу
за 7 квітня 2014
. Процитовано 1 квітня 2014
Рефат Чубаров: Україна зобов'язана знайти форму самовизначення кримських татар
. Архів
оригіналу
за 7 квітня 2014
. Процитовано 31 березня 2014
В Україні створили комісію для захисту кримськотатарської мови: як вона працюватиме
РБК-Украина
. Процитовано 9 січня 2023
Gazeta.ua (20 березня 2014).
Українська мова має кримськотатарські слова
Gazeta.ua
(укр.)
. Процитовано 20 липня 2024
Халимоненко Г.
Історико-етимологічний словник тюркізмів // Праці у п'яти томах. — Київ : Талком, 2020. — Т. 1 :
Тюркська лексична скиба українського словника
: монографія. — С. 86—577. —
ISBN 978-617-7832-53-8
(т. 1).
Айва
// Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 1. — С. 119—120.
Аркан
// Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 1. — С. 281.
Аркан
// Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
Балык
// Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 2. — С. 157.
Барс I
// Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 2. — С. 232—233.
Отара
//
Етимологічний словник української мови
: в 7 т. / редкол.:
О. С. Мельничук
(гол. ред.) та ін. —
. :
Наукова думка
, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. —
ISBN 966-00-0590-3
Атара
// Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
Тура
//
Етимологічний словник української мови
: в 7 т. / редкол.:
О. С. Мельничук
(гол. ред.) та ін. —
. :
Наукова думка
, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. —
ISBN 966-00-0785-X
Хурма
//
Етимологічний словник української мови
: в 7 т. / редкол.:
О. С. Мельничук
(гол. ред.) та ін. —
. :
Наукова думка
, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. —
ISBN 978-966-00-0197-8
Чалма
//
Етимологічний словник української мови
: в 7 т. / редкол.:
О. С. Мельничук
(гол. ред.) та ін. —
. :
Наукова думка
, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. —
ISBN 978-966-00-0197-8
Яйла
//
Етимологічний словник української мови
: в 7 т. / редкол.:
О. С. Мельничук
(гол. ред.) та ін. —
. :
Наукова думка
, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. —
ISBN 978-966-00-0197-8
Бунчук I
// Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 2. — С. 139—140.
Українізм
//
Українська мова
: енциклопедія /
НАН України
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні
Інститут української мови
; ред.
В. М. Русанівський
[та ін.]. —
. : Українська енциклопедія, 2000. —
ISBN 966-7492-07-9
. — С. 646.
Codex Cumanicus
. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 268.
Ясир
//
Етимологічний словник української мови
: в 7 т. / редкол.:
О. С. Мельничук
(гол. ред.) та ін. —
. :
Наукова думка
, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. —
ISBN 978-966-00-0197-8
В Україні створять Національний корпус кримськотатарської мови. Яка мета проєкту?
— Громадське
Про схвалення Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки
Офіційний вебпортал парламенту України
(укр.)
. Процитовано 30 січня 2023
В Україні триває створення Національного корпусу кримськотатарської мови | Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України
minre.gov.ua
. Архів
оригіналу
за 30 січня 2023
. Процитовано 30 січня 2023
Розвиток і діджиталізація: створили кримськотатарський лінгвістичний корпус
— Українська правда
Kavitskaya, Darya (2010). Crimean Tatar. Munich: Lincom Europa
Крим. Реалії: Чи перейде кримськотатарська мова на латинську графіку?
. Архів
оригіналу
за 4 березня 2016
. Процитовано 16 січня 2017
Постанова Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2021 р. № 993 «Про затвердження алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки»
. Архів
оригіналу
за 11 жовтня 2021
. Процитовано 11 жовтня 2021
Сравнительно-историческая грамматика тюркских языков. Региональные реконструкции / Отв. ред. Э. Р. Тенишев. — М.: Наука, 2002.
Сеїт-Джеліль, Абібулла (2021).
Кримськотатарська для українців. Розмовник
. Харків: Фоліо. с. 189 с.
ISBN
978-966-03-9879-5
As an Extra Small Language Romanian Tatar Turkish
Romanian Tatar language communication in the multicultural space
. Архів
оригіналу
за 1 лютого 2020
. Процитовано 12 травня 2023
THE TURKISH LANGUAGE SPOKEN BY THE TURK-TATAR COMMUNITY LIVING IN ROMANIA
. Архів
оригіналу
за 15 квітня 2023
. Процитовано 12 травня 2023
Portal: Crh-RO
Ismail H. A. Ziyaeddin; Ali Cafer Ahmet-Naci; Nida Ablez; Risa Iusein (2015).
ALFABE
. Constanța: Editura Imperium. с.
78
ISBN
978-606-93788-8-5
Андрій Безсмертний-Анзіміров.
Михайло Коцюбинський
incognita.day.kiev.ua
. Архів
оригіналу
за 4 січня 2019
. Процитовано 4 січня 2019
Українські програмісти розробили мобільну гру-головоломку кримськотатарською мовою. // Автор: Савченко Вікторія. 11.05.2024
Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України
. Архів
оригіналу
за 8 березня 2018
. Процитовано 7 березня 2018
Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України
. Архів
оригіналу
за 8 березня 2018
. Процитовано 7 березня 2018
Посилання
ред.
ред. код
Вікіцитати
містять висловлювання від або про:
Кримськотатарська мова
Національний корпус кримськотатарської мови
Двомовна (українською та англійською) освітня платформа для вивчення кримськотатарської мови
Qırımtatar Tili
(укр.)
(англ.)
Alem-i medeniye. Сайт, присвячений кримськотатарській мові та культурі
Архівовано
17 березня 2011 у
Wayback Machine
.]
(крим.)
(англ.)
(рос.)
Мультимедійний сайт про Крим та кримських татар
(крим.)
(рос.)
Володимир Притула
. У Криму немає кому тестуватися кримськотатарською мовою // Радіо Свобода, 23.02.2011
Архівовано
24 лютого 2014 у
Wayback Machine
.]
Кримськотатарська палацова література XV—XVII століть
Архівовано
11 жовтня 2016 у
Wayback Machine
.]
Кримськотатарська література: минуле і сьогодення
Архівовано
27 січня 2011 у
Wayback Machine
.]
Кримськотатарська мова на сайті
Ethnologue
Crimean Tatar. A language of Ukraine
(англ.)
Кримськотатарська мова на сайті Glottolog 3.0:
Language: Crimean Tatar
Архівовано
13 серпня 2017 у
Wayback Machine
.]
(англ.)
Кримськотатарська мова на сайті
WALS Online
Language Crimean Tatar
Архівовано
13 серпня 2017 у
Wayback Machine
.]
(англ.)
Кримськотатарська: мова у вигнанні — СПЕЦПРОЄКТ
Архівовано
30 квітня 2018 у
Wayback Machine
.]
Кабмін затвердив алфавіт кримськотатарської мови на основі латиниці
Шиканова Анна.
Які слова з кримськотатарської мови ми використовуємо щодня, але не знаємо про це // РБК-Україна, 25.06.2024
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
LyricsTranslate
Тематичні сайти
Wolfram Language
Словники та енциклопедії
Большая российская энциклопедия
Энциклопедия Кругосвет
Encyclopædia Britannica
Enzyklopädie des europäischen Ostens
Нормативний контроль
Freebase
/m/03f3f1
GND
4165752-4
J9U
987007533419405171
Кримськотатарська мова
Граматика
Діалекти
Письмо
Історія
Література
Поширення (
в Україні
Див. також:
Кримські татари
Мови в Україні
Державна мова
Українська
детал.
Мови міжнародного спілкування
Англійська
детал.
Мови корінних народів
Караїмська
детал.
Кримськотатарська
детал.
Кримчацька
детал.
Мови нацменшин
Білоруська
детал.
Болгарська
детал.
Їдиш
детал.
Іврит
детал.
Вірменська
детал.
[bg]
Грецька
детал.
Татарська
детал.
Циганська
детал.
Азербайджанська
детал.
Грузинська
детал.
Німецька
детал.
Гагаузька
детал.
[bg]
Російська
детал.
Угорська
детал.
Румунська
детал.
Польська
детал.
Жестові мови
Українська жестова мова
Тюркські мови
Тюркська прамова
Булгарська група
гунська †
хозарська †
булгарська †
чуваська
аварська†
Якутська група
долганська
якутська
Західнотюркські мови
Карлуцька група
узбецька
уйгурська
чагатайська †
айнійська ‡
ілі-тюркська
лобнорська ‡
хорезмсько-тюркська †
хотанська
хотонська (†)‡
Кипчацька група
давньокипчацька †
киргизько-кипчацькі
: фергансько-киргизькі (
киргизька
, •
фергансько-кипчацька (†)
, •
південноалтайський
(діал.:
телеутська
ногайсько-кипчацькі
алабугатська
, •
астраханська
казахська
, •
каракалпацька
, •
ногайська
, •
степовий діалект кримськотатарскої
, •
узбецько-ногайська ‡
юртовська
поволзько-кипчацькі
башкирська
сибірсько-татарська
татарська
(діал.:
мішарський
половецько-кипчацькі
половецька †
, караїмсько-кримськотатарські
• (
караїмська
, •
кримський діалект
кримськотатарська (літературна)
кримчацька
середній діалект кримськотатарської
, •
урумська (приазовська) — кипчацькі говори
, • кумицько-карачаєво-балкарські
• (
вірмено-кипчацька †
карачаєво-балкарська
кумицька
мамлюксько-кипчацька †
Огузька група
азербайджанська
діалекти
айналлу
афшарська
балкано-гагаузька
боджнурді
гагаузька
кашкайська
кипріотська
османська †
печенізька †
саларська
салчуцька
сирійсько-туркменська
сонгорсько-тюркська
староогузька †
турецька
туркменська
(діал.:
трухменський
урумська (приазовський) — огузькі говори
хорасансько-тюркська
хорезмська
цалкська
південнобережний діалект кримськотатарської
Північноалтайська група
кондомська шорська
нижньочулимська
північноалтайська
(діал.:
кумандинська
Тюркські літературні
наддіалектні мови
літературна тюрки́ †
Східнотюркські мови
Мови рунічних написів
давньоогузька (орхоно-єнісейська, старотюркська) †
давньокиргизька (єнісейсько-киргизька) †
орхоно-уйгурська †
Уйгуро-тукюйська група
Карлуцько-уйгурські мови
давньоуйгурська (ідикутська) †
караханидська †
халадзька (аргунська)
Саянські мови
тувинська
кьок-мончацька
(діал.: мончацький, ценгельський)
тоджинський
цаатанська
тофаларська
сойтська
хубсугульсько-урянхайська
Хакаська група
Хакаські мови
сариг-югурська (хара-йогурська)
фуюйсько-киргизька
• хакасько-алтайські:
мраська шорська
середньочулимська
хакаська
класифікація мови або мовної групи спірна;
застосування терміна «мова» суперечливо (див.
Проблема «мова чи діалект»
); † мертві, які розділились чи змінились; (†) можливо вимерлі мови; ‡ змішані мови
Отримано з
Категорії
Мови України
Кримськотатарська мова
Огузькі мови
Кипчацькі мови
Мови Узбекистану
Тюркські мови
Аглютинативні мови
Приховані категорії:
Шаблон:Webarchive:посилання на Wayback Machine
Сторінки, що використовують магічні посилання ISBN
Сторінки з простим МФА
Використання шаблону Reflist із кількістю колонок
Вікіпедія:Сторінки з посиланням на Вікіцитати
Кримськотатарська мова
Додати тему